Милош Обренович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Милош Обренович
MilosObrenovic 1848.jpg

Милош Обренович
 Народився  18 березня 1770(1770-03-18)
Середня Добриня
 Помер  26 вересня 1860(1860-09-26) (90 років)
Сербія
Ім'я при народженні Милош Теодорович
Рід Обреновичі
Дружина Любіца Вукоманович
князь Сербії Мілош Обренович
Попередник Александр Карагеоргієвич
Наступник Мілан Обренович

Милош Обренович (серб. Милош Обреновић; *18 березня 1780 — †26 вересня 1860) — сербський князь у 1815–1839 і 1858–1860 роках. Засновник династії Обреновичів. Учасник Першого сербського повстання 1804–1813 рр. Після поразки повстання був призначений турками верховним князем трьох нахій, а потім головним князем всієї Сербії. Очолив Друге сербське повстання 1815 року, став спадковим правителем Сербії. Після надання Туреччиною Сербії внутрішньої автономії, став фактично необмеженим правителем Сербії. У боротьбі з опозицією Милош Обренович зазнав поразки і 1839 року був змушений зректися престолу і покинути Сербію. 1858 року сербська Скупщина повернула Милоша на престол.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Середня Добриня, в сім'ї селянина. Син Вишні Урошевич(померла в 1817 р.) і Теодора Михайловича(помер в 1802 р.)Був слугою скототоргівця. У 1805 р. одружився на Любіці Вукоманович. У 1810 р. взяв ім'я по батькові Обренович (насправді Теодорович)

Разом із братом Міланом брав участь у Першому сербському повстанні, яке очолив Карагеоргій Петрович. Був одним із лідерів повстання. 1810 року Мілан Обренович був вбитий Карагеоргієм. Після провалу повстання Мілош отримав прощення від турків і лишився жити в Сербії.

Князь Милош Обренович

У квітні 1815 р. Милош очолив Друге сербське повстання. Безпосередньо брав участь у повстанні і особисто очолив переговори з турками. Так, 25 жовтня 1815 р. він уклав усну угоду з Алі-пашою про сербсько-османську спільну адміністрацію. Згодом цю угоду було узгоджено письмово.

Влітку 1817 року в Сербію таємно прибув Карагеоргій Петрович для підняття великого спільного повстання греків, сербів і болгар. За наказом Милоша Обреновича він був убитий.

Політика Милоша Обреновича[ред.ред. код]

Печатка Милоша Обреновіча.
Пам'ятник «Повстання в Таково», що представляє Милоша Обреновіча

Завдяки успішній зовнішній політиці Милоша Обреновича Сербія отримала в 1830 р. часткову автономію.Також Османська імперія визнала Милоша спадковим князем Сербії.

Мілош Обренович був неписемним, але завдяки йому сербську мову почали вивчати в Європі. Також Мілош заохочував європейську інтелігенцію жити в Сербії. Сербська молодь отримала змогу навчатись в Росії, Угорщині, Австрії та Німеччині.

Заохочував освоювати незаселені території Сербії, за що надавав переселенцям пільги.

Милош Обренович використовував авторитарні методи правління, тому проти нього були налаштовані знатні сербські роди.

В 1838 р. була прийнята так звана турецька конституція, за якою влада правителя Сербії обмежувалася радою.

Не погоджений з таким поділом влади і під тиском армії Милош Обренович у 1839 р. зрікся престолу. Наступником Милоша став Мілан II, який будучу невиліковно хворим помер у цьому ж році.

Наступником Мілана став Михайло III. Михаїл намагався правити як батько (Милош) деспотично і тому його вигнали і запросили на престол Александра Карагеоргійовича. На 16 років династія Обреновичів була усунута від влади.

1858 року серби повернули Милоша, і він правив Сербією до смерті 1860 року.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Під час Другого сербського повстання Обренович вперше використав вітання трьома перстами, як знак самоідентифікації сербів.

Посилання[ред.ред. код]

1. Miloš Obrenović information

2.http://sr.wikipedia.org/wiki/Милош_Обреновић

3.http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/10971/%D0%9C%D0%98%D0%9B%D0%9E%D0%A8

style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"

Попередник
Новий титул
Civil Flag of Serbia.svg Князь Сербії
1817-1839
COA of Principality of Serbia.svg Наступник
Мілан IV
Попередник
Александр Карагеоргієвич
Civil Flag of Serbia.svg Князь Сербії
1858-1860
COA of Principality of Serbia.svg Наступник
Михайло Обренович III