Милош Обренович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мілош Обренович
MilosObrenovic 1848.jpg

Мілош Обренович
 Народився  18 березня 1770
Середня Добриня
 Помер  26 вересня 1860
Сербія
Ім'я при народженні Мілош Теодорович
Рід Обреновичі
Дружина Любіца Вукомановіч
князь Сербії Мілош Обренович
Попередник Александр Карагеоргієвич
Наступник Мілан Обренович


Мілош Обренович (серб. Милош Обреновић; *18 березня 1780 — †26 вересня 1860) — сербський князь у 1815р.-1839р. і 1858р.-1860р. Засновник династії Обреновичів. Учасник Першого сербського повстання 1804-1813рр. Після поразки повстання був призначений турками верховним князем трьох нахій, а потім головним князем всієї Сербії. Очолив Друге сербське повстання1815р., став спадковим правителем Сербії. Після надання Туреччиною Сербії внутрішньої автономії, став фактично необмеженим правителем Сербії. У боротьбі з опозицією Мілош Обренович зазнав поразки і в 1839р. був змушений зректися престолу і покинути Сербію. У 1858р. сербська Скупщина повернула Мілоша на престол.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Середня Добриня, в сім'ї селянина. Син Вишні Урошевич( померла в 1817р.) і Теодора Михайловича( помер в 1802р.)Був слугою скототоргівця. У 1805р. одружився на Любіці Вукомановіч. У 1810р. взяв ім'я по батькові Обренович (насправді Теодорович)

Разом з братом Міланом приймав участь в Першому сербському повстанні, яке очолив Карагеоргій Петрович. Був одним із лідерів повстання. У 1810р. Мілан Обренович був вбитий Карагеоргієм. Після провалу повстання Мілош отримав прощення від турків і лишився жити в Сербії.

Князь Милош Обренович

У квітні 1815р. Мілош очолив Друге сербське повстання. Безпосередньо брав участь у повстанні і особисто очолив переговори з турками. Так, 25 жовтня 1815р. він уклав усну угоду з Алі-пашою про сербсько-османську спільну адміністрацію. Згодом цю угоду було узгоджено письмово.

Влітку 1817р. в Сербію таємно прибув Карагеоргій Петрович для підняття великого спільного повстання греків, сербів і болгар. За наказом Мілоша Обреновича він був убитий.

Політика Мілоша Обреновича[ред.ред. код]

Печатка Мілоша Обреновіча.
Пам'ятник "Повстання в Таково", що представляє Мілоша Обреновіча

Завдяки успішній зовнішній політиці Мілоша Обреновича Сербія отримала в 1830р. часткову автономію.Також Османська імперія визнала Мілоша спадковим князем Сербії.

Мілош Обренович був неписемним, але завдяки йому сербську мову почали вивчати в Європі. Також Мілош заохочував європейську інтелігенцію жити в Сербії. Сербська молодь отримала змогу навчатись в Росії, Угорщині, Австрії та Німеччині.

Заохочував освоювати незаселені території Сербії, за що надавав переселенцям пільги.

Мілош Обренович використовував авторитарні методи правління, тому проти нього були налаштовані знатні сербські роди.

В 1838р. була прийнята так звана турецька конституція, за якою влада правителя Сербії обмежувалася радою.

Не погоджений з таким поділом влади і під тиском армії Мілош Обренович у 1839р. зрікся престолу. Наступником Мілоша став Мілан II, який будучу невиліковно хворим помер у цьому ж році.

Наступником Мілана став Михайло III. Михаїл намагався правити як батько (Мілош) деспотично і тому його вигнали і запросили на престол Александра Карагеоргійовича. На 16років династія Обреновичів була усунута від влади.

У 1858р. серби повернули Мілоша, і він правив Сербією до своєї смерті (1860р.)

Цікаві факти[ред.ред. код]

Під час Другого сербського повстання Обренович вперше використав вітання трьома перстами, як знак самоідентифікації сербів.



Посилання[ред.ред. код]

1. Miloš Obrenović information

2.http://sr.wikipedia.org/wiki/Милош_Обреновић

3.http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/10971/%D0%9C%D0%98%D0%9B%D0%9E%D0%A8

style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"

Попередник
Новий титул
Civil Flag of Serbia.svg Князь Сербії
1817-1839
COA of Principality of Serbia.svg Наступник
Мілан IV
Попередник
Александр Карагеоргієвич
Civil Flag of Serbia.svg Князь Сербії
1858-1860
COA of Principality of Serbia.svg Наступник
Михайло Обренович III