Милош Обренович
| Мілош Обренович | |
|---|---|
 Мілош Обренович |
|
| Народився | 18 березня 1770 Середня Добриня |
| Помер | 26 вересня 1860 Сербія |
| Ім'я при народженні | Мілош Теодорович |
| Рід | Обреновичі |
| Дружина | Любіца Вукомановіч |
| князь Сербії Мілош Обренович | |
| Попередник | Александр Карагеоргієвич |
| Наступник | Мілан Обренович |
Мілош Обренович (серб. Милош Обреновић; *18 березня 1780 — †26 вересня 1860) — сербський князь у 1815р.-1839р. і 1858р.-1860р. Засновник династії Обреновичів. Учасник Першого сербського повстання 1804-1813рр. Після поразки повстання був призначений турками верховним князем трьох нахій, а потім головним князем всієї Сербії. Очолив Друге сербське повстання1815р., став спадковим правителем Сербії. Після надання Туреччиною Сербії внутрішньої автономії, став фактично необмеженим правителем Сербії. У боротьбі з опозицією Мілош Обренович зазнав поразки і в 1839р. був змушений зректися престолу і покинути Сербію. У 1858р. сербська Скупщина повернула Мілоша на престол.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в селі Середня Добриня, в сім'ї селянина. Син Вишні Урошевич( померла в 1817р.) і Теодора Михайловича( помер в 1802р.)Був слугою скототоргівця. У 1805р. одружився на Любіці Вукомановіч. У 1810р. взяв ім'я по батькові Обренович (насправді Теодорович)
Разом з братом Міланом приймав участь в Першому сербському повстанні, яке очолив Карагеоргій Петрович. Був одним із лідерів повстання. У 1810р. Мілан Обренович був вбитий Карагеоргієм. Після провалу повстання Мілош отримав прощення від турків і лишився жити в Сербії.
У квітні 1815р. Мілош очолив Друге сербське повстання. Безпосередньо брав участь у повстанні і особисто очолив переговори з турками. Так, 25 жовтня 1815р. він уклав усну угоду з Алі-пашою про сербсько-османську спільну адміністрацію. Згодом цю угоду було узгоджено письмово.
Влітку 1817р. в Сербію таємно прибув Карагеоргій Петрович для підняття великого спільного повстання греків, сербів і болгар. За наказом Мілоша Обреновича він був убитий.
Політика Мілоша Обреновича [ред.]
Завдяки успішній зовнішній політиці Мілоша Обреновича Сербія отримала в 1830р. часткову автономію.Також Османська імперія визнала Мілоша спадковим князем Сербії.
Мілош Обренович був неписемним, але завдяки йому сербську мову почали вивчати в Європі. Також Мілош заохочував європейську інтелігенцію жити в Сербії. Сербська молодь отримала змогу навчатись в Росії, Угорщині, Австрії та Німеччині.
Заохочував освоювати незаселені території Сербії, за що надавав переселенцям пільги.
Мілош Обренович використовував авторитарні методи правління, тому проти нього були налаштовані знатні сербські роди.
В 1838р. була прийнята так звана турецька конституція, за якою влада правителя Сербії обмежувалася радою.
Не погоджений з таким поділом влади і під тиском армії Мілош Обренович у 1839р. зрікся престолу. Наступником Мілоша став Мілан II, який будучу невиліковно хворим помер у цьому ж році.
Наступником Мілана став Михаїл III. Михаїл намагався правити як батько (Мілош) деспотично і тому його вигнали і запросили на престол Олександра Карагеоргійовича. На 16років династія Обреновичів була усунута від влади.
У 1858р. серби повернули Мілоша, і він правив Сербією до своєї смерті (1860р.)
Цікаві факти [ред.]
Під час Другого сербського повстання Обренович вперше використав вітання трьома перстами, як знак самоідентифікації сербів.
Посилання [ред.]
1. Miloš Obrenović information
2.http://sr.wikipedia.org/wiki/Милош_Обреновић
3.http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/10971/%D0%9C%D0%98%D0%9B%D0%9E%D0%A8
