Митниця
Ми́тниця — це державна установа, що контролює перевезення товарів через кордон, стягує митні платежі, виконує інші завдання відповідно до законодавства.
Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України[1].
У залежності від місцезнаходження митниці поділяються на прикордонні та внутрішні (віддалені від кордону).
Зміст |
Правовий статус митниці [ред.]
Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейської служби, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом Держмитслужби.
Митниця підпорядковується Державній митній службі України.
Митниця здійснює свою діяльність на території Автономної Республіки Крим; областей; міст Києва, Севастополя. Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України.
У населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости).
Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником Держмитслужби. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах у митних органах України не менше п'яти років, у тому числі не менше одного року — в Держмитслужбі.
Митний пост [ред.]
Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.
Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються Держмитслужбою, за поданням керівника відповідної митниці.
Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником Держмитслужби. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах у митних органах України не менше трьох років.
Зони діяльності митних постів визначаються положенням про ці пости[2].
Примірна структура регіональної митниці, митниці [ред.]
- Начальник регіональної митниці (митниці).
- Перший заступник начальника регіональної митниці (митниці).
- Заступник начальника регіональної митниці (митниці) — начальник Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
- Заступники (заступник) начальника регіональної митниці (митниці).
- Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
- Відділ фінансів, бухгалтерського обліку та звітності.
- Відділ оперативних чергових.
- Відділ митних платежів.
- Відділ митних інформаційних технологій.
- Господарсько-експлуатаційний відділ.
- Відділ (сектор) організаційного та документального забезпечення.
- Відділ (сектор) кадрової роботи.
- Відділ (сектор) правового забезпечення.
- Відділ (сектор) митного аудиту.
- Відділ організації митного контролю.
- Головний інспектор із захисту державної таємниці та спеціального документального зв'язку.
- Головний інспектор з охорони праці.
- Головний інспектор з мобілізаційної роботи та цивільної оборони.
- Головний інспектор (головні інспектори) з питань внутрішньої безпеки.
- Митні пости (відділи митного оформлення).
- Головний інспектор із зв'язків з громадськістю — прес-секретар[3].
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Стаття 546 Митного кодексу України
- ↑ Див.: Про затвердження Типового положення про митний пост: Держмитслужба України; Наказ, Положення від 06.05.2003 № 289
- ↑ Про затвердження Примірної структури регіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці: Державна митна служба України, Наказ від 05.12.2011 № 1025