Мотоблок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оператор, який працює з мотоблоком
Важкий мотоблок з зубчастою трансмісією і напівпричепом

Мотоблок — універсальний мобільний енергетичний засіб на базі одноосного шасі, різновид малогабаритного трактора. Слово мотоблок увійшло у вжиток в українській мові в 80-і роки. Воно замінила незручні у вживанні терміни, що використовуються раніше: пішохідний трактор, малогабаритний трактор пішохідний, одноосьовий трактор. Оператор, керуючий мотоблоком крокує слідом за машиною по оброблюваному ґрунті, тримаючи машину за ручки управління.

За способом агрегатування з знаряддям розрізняють колісні мотоблоки і мотокультиватори (мотознаряддя). У колісного мотоблока робота знаряддя здійснюється за рахунок тягового зусилля, створюваного колісної ходовою частиною, а у мотокультиватора знаряддя (фреза, пропольник) встановлюється на провідну вісь замість коліс. Багато мотоблоків допускають різні схеми агрегатування, але як правило, для легких мотоблоків базовою комплектацією є фрезерний мотокультиватор, а для важких — колісний плуг.

Мотоблок з ременно-зубчасто-ланцюгової трансмісією і відбором потужності на знаряддя

Будова мотоблока[ред.ред. код]

Мотоблок складається з двигуна, трансмісії, ходової частини, системи агрегатування і системи управління.

Двигун[ред.ред. код]

На мотоблоках застосовуються переважно бензинові двигуни (на старих моделях — двотактні, на нових — чотиритактні). Двигуни мотоблоків забезпечуються автоматичними регуляторами частоти обертання, які спрощують роботу оператора. Діапазон номінальної потужності двигунів у легких мотоблоків становить 1 к.с. — 5 л.с., а у важких 4 к.с. — 10 л.с. Потужніші двигуни на мотоблоки застосовуються рідко.

Трансмісія[ред.ред. код]

Трансмісії мотоблоків відрізняються великою різноманітністю технічних рішень:

  • Зубчасті трансмісії — класична тракторна трансмісія. Містить тільки зубчасті передачі (циліндричні і конічні). Застосовуються на важких мотоблоки. Звичайно мають кілька ступенів і реверс. Муфта зчеплення як правило має окремий орган управління. Колінчастий вал двигуна розташований горизонтально, перпендикулярно осі ведучих коліс. Такі мотоблоки зазвичай мають вал відбору потужності.
  • Зубчасто-черв'ячні трансмісії. Застосовуються на легких мотоблоки. Складаються з двох редукторів — верхнього та нижнього зубчастого черв'ячного. Колінчастий вал двигуна розташований вертикально. Звичайно мають відцентрову автоматичну муфту зчеплення а іноді ще й роз'єднувальний муфту. Можуть мати вал або шків відбору потужності для приводу косилки від первинного валу зубчастого редуктора. Такі передачі найбільш компактні.
  • Ремінь-зубчасто-ланцюгові. Двигун обертає вхідний вал редуктора за допомогою ремінної передачі, одночасно виконує роль зчеплення. Зубчаста і ланцюгова передачі як правило виконані в єдиному картері. Застосування ланцюгової передачі дозволяє збільшити агротехнічний просвіт. Колінчастий вал двигуна розташований горизонтально, паралельно осі ведучих коліс. Для можливості відбору потужності ведучий шків має додатковий струмок. Іноді ремінна передача виконує роль варіатора і / або реверсу. Зубчастий редуктор може бути одноступінчастим або двоступінчастим.
  • Гідрооб'ємні.

Система агрегатування[ред.ред. код]

Система агрегатування мотоблока призначена для його сполучення зі знаряддями. У мотокультиваторів знаряддя встановлюються на привідну вісь, а у колісних мотоблоків - закріплюються на спеціальному кронштейні. Ряд мотоблоків мають систему відбору потужності для приводу активних робочих органів навісного знаряддя.

Система управління[ред.ред. код]

Оскільки при роботі з мотоблоком оператор крокує по землі, всі органи управління повинні приводитися в дію тільки руками оператора. Зазвичай мотоблок має кермові штанги, за допомогою яких оператор утримує та скеровує. На рульових штангах розташовують часто використовувані органи керування двигуном і трансмісією. Рідко використовувані органи управління (повітряною заслінкою карбюратора, включення вала відбору потужності тощо) розташовуються на відповідних вузлах і агрегатах. На лівій рульової штанзі звичайно розташовують органи управління муфтою зчеплення, а на правій - органи управління двигуном («ручка газу»). Легкі мотоблоки та мотокультиватори не мають гальм, а на важких мотоблоки управління гальмом зазвичай виведено на праву штангу.

Застосування мотоблоків[ред.ред. код]

Мотоблоки застосовуються для суцільної та міжрядної обробки ґрунту на невеликих ділянках (сади, теплиці, клумби), для скошування трави, прибирання снігу, приводу стаціонарних машин, перевезення вантажів на невеликі відстані (з використанням буксованих напівпричепів).

Легкі мотоблоки та культиватори зазвичай комплектуються тільки фрезами і, іноді, підгортальником.

Мотоблоки середнього класу комплектуються знімними колесами і грунтообробними фрезами, плугом, бороною, підгортальником, косаркою, напівпричепом.

Важкі мотоблоки мають незмінні колеса. Комплектуються плугом, фрезою, що приводиться від валу відбору потужності, косаркою, бороною, культиватором, снігоочисником, бульдозерним відвалом, граблями, напівпричепом.

Необхідний набір знарядь споживач купує окремо від мотоблоку.

Візок для мотоблока[ред.ред. код]

Широко розповсюдженим змінним знаряддям для мотоблока є вантажний візок. Слід мати на увазі, що мотоблок, агрегатований з причепом, не дозволяється використовувати на дорогах загального користування. Для використання з візком придатні мотоблоки середнього і важкого класів. Необхідно враховувати, що такий агрегат неефективний, тому що ведучі колеса мотоблока практично не навантажуються, у той час як ведомі колеса візка сприймають основну вагу. Отже, тягового зусилля мотоблока може не вистачити для подолання підйому або для руху по важкій ґрунтовій дорозі. З цієї причини мотоблок з візком придатний лише для переміщення вантажів на невеликі відстані по твердому ґрунту (внутрішньозаводські перевезення, перевезення на присадибних ділянках). Експлуатація з візком істотно скорочує моторесурс культиватора.

Продуктивність[ред.ред. код]

Розмір оброблюваної ділянки Потужність двигуна Ширина захвату
до 20 соток 3,5 к.с. 60 см
до 60 соток 4,0 л.с. 80 см
до 1 га 5,0 — 6,0 л.с. 90 см
1-4 га 9,0 к.с. 100 см
> 4 га Використання мотоблока неефективно Використання мотоблока неефективно

Безпека мотоблоків[ред.ред. код]

Робота з мотоблоком пов'язана з небезпекою отримання оператором травми. Тому сучасні мотоблоки мають ряд елементів, що забезпечують безпеку експлуатації:

  • Кожухи над фрезами, що захищають оператора від викиду різних предметів (каменів, грудок землі);
  • Пружна підвіска штанг управління, захищає оператора від вібрацій двигуна;
  • Автоматичне вимикання трансмісії при відпуску оператором рукоятки управління.

Додаткову небезпеку в мотоблоки, що мають передачу заднього ходу являє наїзд машини на оператора при роботі заднім ходом. Особливо небезпечно падіння оператора при русі мотоблока заднім ходом. Щоб відвернути таку ситуацію деякі виробники свідомо обмежують максимальну швидкість заднього ходу значеннями не більше 0,3 м / с.

Марки мотоблоків[ред.ред. код]

У світі виробляється велика кількість мотоблоків різніх марок. Однак, більшість з них, забезпечують тільки на внутрішні ринки. Лише невелика кількість типів мотоблоків продаються під єдиними брендами в різніх країнах.

Найбільш відомими мотоблоками, що випускаються для внутрішнього ринку Росії і країн СНД є:

  • «Каскад» — один з найкращих російських мотоблоків середнього класу. Має більш ніж 20-літню історію. Широко поширений в Росії та країнах СНД.
  • «Кріт» - найстаріший тип легкого мотоблока, спроектованого в СРСР в 70-ті роки і до цих пір випускається в різних модифікаціях (в тому числі і з імпортними двигунами) різними машинобудівними заводами Росії.
  • «Кумир» (відомий також під марками «Фермер» і «Садовод») - теж досить старий тип легкого мотоблока, спроектованого на базі двигуна мотопилки «Дружба». Випускався різними заводами. Знятий з виробництва.
  • «Салют» - легкий мотоблок, що виготовляється з 80-х років по теперішній час.
  • МБ-1 і МБ-2 (відомі під марками «Ока», «Нева», «Каскад», «Калуга») — мотоблоки середнього класу, що випускаються різними заводами. Мають двошвидкісну трансмісію з передачею заднього ходу.
  • НМБ-1 (відомий під маркою «Угра») — мотоблок середнього класу, що випускається заводом «Калужський двиун».Єдиний в Росії мотоблок, який має повністю шестерну коробку передач і редуктор приводу, виготовлені із застосуванням авіаційних технологій. «Угра» оснащена коробкою передач з трьома швидкостями вперед і однією назад, трансмісією з понижуючим редуктором і багатодисковим зчепленням.
  • МТЗ-09Н — найстаріший тип радянського серійного культиватора. Важкий мотоблок із зубчастою багатошвідкісною передачею і валом відбору потужності. Двигун УД-15. Випускався Мінським тракторним заводом. На його базі були розроблені мотоблоки з іншими двигунами, Мікротрактор з шарнірною рамою. В даний час клони мотоблока МТЗ-09Н випускаються в Білорусі та Росії.
  • МТЗ-05 — попередник моделі МТЗ-09Н. Двигун УД-15 потужністю 5 к.с. Випускався Мінським тракторним заводом з 1978 по 1992 рік.
  • Победіт — Китайський двигун, (відомі схожі марки "Нева", "Кентавр", "Зірка")- відрізняються широким модельним рядом на основі дизельних та бензинових двигунів (5-12 к. с.). Більшість моделей відносяться до професійної техніки, мають встроєну фару, вал відбору потужності, широкий спектр навісного обладнання. Широко розповсюджені на території України, Білорусі.

Із зарубіжних марок на внутрішньому ринку Росії та України за станом на 2010 рік широко представлені мотоблоки:

Серед іноземних марок мотоблоків також відомі такі, як італійські “В.С.S”, німецькі “Solo”, “Gardena”, “Einhell”, американські “MTD”.

З українських виробників мотоблоки виробляє завод "Мотор - Січ" (мотоблоки "Мотор-Січ") та ПП "Агросервістрактор" (мотоблоки "Дніпро").

День мотоблочників[ред.ред. код]

Рішенням спілки мотоблочників України на «АПК Форумі» запроваджено неофіційне свято - День мотоблочника (День малої механізації), яке святкується 1 листопада.

Примітки[ред.ред. код]