Мурафська волость (Ямпільський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурафська волость
Центр Стара Мурафа
Площа 22 401 (1885)
Населення 14 281 осіб (1885)
Густота 58.4 осіб / км²

Мурафська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ямпільського повіту Подільської губернії з центром у містечку Стара Мурафа.

Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 26 сільських громад. Населення — 14 281 особа (6929 чоловічої статі та 7352 — жіночої), 1804 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 13054 11214
Приватної власності 7649 4701
Казенної власності 1032 54
Іншої власності 666 453
Загалом 22401 16422

Основні поселення волості:

  • Стара Мурафа — колишнє власницьке містечко при річці Мурафа за 50 верст від повітового міста, 2376 осіб, 324 дворових господарств, православна церква, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, лікарня, 18 постоялих дворів, 2 рейнських погреби, 8 постоялих будинків, винокурний завод, 43 лавки, 2 водяних млини, базари по п'ятницях і неділях.
  • Деребчин — колишнє власницьке село при безіменній річці, 1690 осіб, 256 дворових господарств, 2 православні церкви, школа, 2 постоялих будинки, кузня, бурякоцукровий завод.
  • Довжок — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 923 особи, 140 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Зведенівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 570 осіб, 94 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок, поташний завод.
  • Клекотина — колишнє власницьке село, 949 осіб, 148 дворових господарств, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Ксьондзівка — колишнє власницьке село при річці Ольшаниця, 727 осіб, 116 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини, поташний завод.
  • Мала Деребчинка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 577 осіб, 96 дворових господарства, постоялий будинок.
  • Мурафська Михайлівка — колишнє власницьке село, 957 осіб, 147 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Нова Мурафа — колишнє власницьке містечко при річці Мурафа, 1300 осіб, 210 дворових господарств, 2 православні церкви, 2 єврейських молитовних будинки, 3 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини, ярмарки через 4 тижні.
  • Попелівка — колишнє власницьке село, 660 осіб, 110 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, поташний завод.
  • Юліямпіль — колишнє власницьке село, 301 особа, 36 дворових господарств, 2 постоялих двори, постоялий будинок, базари через 2 тижні.

Старшинами волості були:

  • 1904 року — Онаній Прокопович Просянюк[2];

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи. Изданіе губернскаго статистическаго комитета. - Каменецъ-Подольскъ: Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1904. - XVI + 296 + 218 + 66 с., (стор. 183)