Мігель Бернардо Б'янкетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мігелі
Особисті дані
Повне ім'я Мігель Бернардо Б'янкетті
Народження 19 грудня 1951(1951-12-19)[1][2] (72 роки)
  Сеута, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Іспанія «Кадіс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1970–1973 Іспанія «Кадіс» 67 (4)
1973–1988 Іспанія «Барселона» 391 (20)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974–1980 Іспанія Іспанія 32 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Бернардо, а друге (материне) прізвище Б'янкетті.

Мігель Бернардо Б'янкетті (ісп. Miguel Bernardo Bianquetti), більш відомий як Мігелі (ісп. Migueli, нар. 19 грудня 1951, Сеута) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. Футболіст року в Іспанії (1978, 1985).

Виступав, зокрема, за «Барселону», у складі якої став дворазовим володарем Кубка кубків УЄФА та переможцем ряду національних турнірів, а також національну збірну Іспанії, з якою брав участь у чемпіонаті світу та Європи.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 19 грудня 1951 року в місті Сеута. Вихованець футбольної школи клубу «Кадіс». У дорослому футболі дебютував 1970 року виступами за цю команду, в якій провів три сезони, взявши участь у 67 матчах Сегуни.

1973 року за 20 мільйонів песет перейшов до клубу «Барселона», за який відіграв 15 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Барселони», був основним гравцем захисту команди і за свою фізичну силу отримав прізвисько «Тарзан»[3][4]. За цей час двічі виборював титул чемпіона Іспанії, чотири рази ставав володарем Кубка і ще одного разу Суперкубка Іспанії. Крім того, він зміг двічі виграти з «Барсою» Кубок володарів кубків, при цьому у своєму першому фіналі в 1979 році проти «Фортуни» з Дюссельдорфа Мігелі провів частину гру, що перейшла у додатковий час, зі зламаною ключицею[5][6].

Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Барселона» у 1988 році. Загалом за каталонський клуб Мігелі провів 549 офіційний матч в усіх турнірах, що було клубним рекордом до 5 січня 2011 року, коли його перевершив Хаві Ернандес[7][8], а згодом і ще три зіркових гравців тієї команди — Пуйоль, Іньєста та Мессі[9].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

20 листопада 1974 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в грі відбору на чемпіонат Європи 1976 року проти Шотландії (2:1)[10].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині та чемпіонату Європи 1980 року в Італії, зігравши на цих турнірах по два матчі, а його команда в обох випадках не пройшла груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 32 матчі, забивши 1 гол[11].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Барселона»: 1973/74, 1984/85,
«Барселона»: 1977/78, 1980/81, 1982/83, 1987/88
«Барселона»: 1983
«Барселона»: 1983, 1986
«Барселона»: 1978/79, 1981/82,

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Enciclopèdia de l'esport català — Grup Enciclopèdia, 2012.
  3. ↑ «Si creemos, pasamos» («If we believe, we will pass») [Архівовано 3 вересня 2009 у Wayback Machine.]; El Mundo, 6 March 2007 (in Spanish)
  4. ↑ Rafa Nadal y Jorge Lorenzo, protagonistas de las dos portadas de ICON SPORT [Rafa Nadal and Jorge Lorenzo, protagonists of the two ICON SPORT covers] (ісп.). El País. 26 квітня 2014. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 23 травня 2016.
  5. ↑ 4–3: La Recopa para el Barça tras una final memorable (4–3: Cup Winners' Cup to Barça after memorable final) [Архівовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine.]; Mundo Deportivo, 17 May 1979 (in Spanish)
  6. ↑ Migueli, ingresado tras sufrir un infarto (Migueli, in hospital after suffering heart attack) [Архівовано 4 вересня 2009 у Wayback Machine.]; El Mundo, 2 August 2004 (in Spanish)
  7. ↑ Sólo Migueli supera ya a Xavi (Only Migueli in front of Xavi now) [Архівовано 29 травня 2009 у Wayback Machine.]; Mundo Deportivo, 16 February 2009 (in Spanish)
  8. ↑ Xavi y Migueli, los otros protagonistas (Xavi and Migueli, the other protagonists) [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]; FC Barcelona, 2 January 2011 (in Spanish)
  9. ↑ FC Barcelona, ред. (31 d'agost de 2019). https://www.fcbarcelona.cat/ca/noticies/1108911/messi-iguala-els-674-partits-diniesta-amb-el-barca. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  10. ↑ 1–2: Triunfo memorable en Hampden Park (1–2: Memorable win at Hampden Park) [Архівовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine.]; Mundo Deportivo, 21 November 1974 (in Spanish)
  11. ↑ Miguel Bernardo Bianqueti, ‘Migueli’ — International Matches [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.]; at RSSSF

Посилання[ред. | ред. код]

1 Арконада (в) • 2 Де ла Крус • 3 Урія • 4 Асенсі • 5 Мігелі • 6 Бьйоска • 7 Дані • 8 Хуаніто • 9 Кіні • 10 Сантільяна • 11 Карденьйоса • 12 Гусман • 13 Мігель Анхель (в) • 14 Леаль • 15 Мараньйон • 16 Ольмо • 17 Марселіно • 18 Піррі • 19 Решак • 20 Кано • 21 Сан-Хосе • 22 Урруті (в) • Тренер: Ладіслав Кубала
Іспанія
1 Арконада (в) • 2 Алесанко • 3 Мігелі • 4 Дієго • 5 Урія • 6 Асенсі (к) • 7 Дані • 8 Карденьйоса • 9 Карраско • 10 Кіні • 11 дель Боске • 12 Хуаніто • 13 Урруті (в) • 14 Гордільйо • 15 Ольмо • 16 Сантільяна • 17 Сатрустегі • 18 Саура • 19 Кунді • 20 Тендільо • 21 Самора • 22 Артола (в) • Тренер: Ладіслав Кубала
Іспанія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мігель_Бернардо_Б%27янкетті&oldid=41105113