Мікрофільмування

Мікрофільмування — процес отримання фотографічним шляхом зменшеного в десятки та сотні разів зображення з паперових носіїв інформації (креслюнки, рукописи, малюнки, архівні документи).

Мікрофільм[ред. | ред. код]

Мікрофільм — документ у вигляді мікроформи на рулонній світлочутливій фотоплівці з послідовним розташуванням кадрів в один або два ряди або фотокопія документів, рукописів, книг тощо, виконана зі значним зменшенням на фотоплівці або кіноплівці.

Мікрофільмування охоплює технічне фотографування паперового носія, лабораторну обробку (прояв, фіксування), архівне зберігання обробленого фотоматеріалу, перегляд отриманого фотографічного зображення зацікавленими особами. При необхідності отримане зменшене фотографічне зображення може бути скопійоване (для передачі в інші архівні установи) або збільшено і видрукувано на фотопапері (за допомогою фотозбільшувача).

Історія[ред. | ред. код]

Перші роботи з мікрофільмування відзначені до початку XIX століття і пов'язані з іменами виробника оптичних приладів англійця Д. Дансера і французького фотографа Луї Даґера.

Науково-технічний прогрес викликав різке збільшення обсягу науково-технічної інформації на паперових носіях, зумовив широке використання мікрофільмування на виробництві, в науці, бібліотечному і архівному діловодстві.

Мікрофільмування скорочує розмір сховищ, виключає можливість пошкодження рідкісних книг, забезпечує більшу доступність раритетних видань. Завдяки копіюванню з'являється можливість передачі копії в інші бібліотеки та архіви, зменшуються транспортні витрати.