Ніколас Міньо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколас Міньо
англ. Nicholas Minue
рядовий
250px
Загальна інформація
Народження 13 березня 1905(1905-03-13)
Галичина, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть 28 квітня 1943(1943-04-28) (38 років)
Меджаз-ель-Баб, Туніс
Громадянство США США
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19271943
Приналежність США США
Вид ЗС Армія США
Рід військ Бронетанкові війська
Формування 1-а бронетанкова дивізія США
Війни / битви Друга світова війна:
Туніська кампанія
Нагороди та відзнаки
Медаль Пошани (США)
Медаль Пошани (США)
Бронзова Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
Пурпурове серце (США)
Пурпурове серце (США)
Медаль за відмінну поведінку (Армія США)
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль Перемоги у Другій світовій війні

Ніколас Міньо (англ. Nicholas Minue (13 березня 1905, Галичина — 28 квітня 1943, Меджаз-ель-Баб, Туніс) — вояк Армії США українського походження, учасник бойових дій в Африканському регіоні під час Другої Світової війни. Нагороджений найвищою військовою нагородою США — Медаллю Пошани.

Біографія[ред. | ред. код]

Ніколас Міньо народився 13 березня 1905 року в Галичині у сім'ї етнічних українців. Згодом його родина еміґрувала до США.

Розпочав службу в Армії США в 1927 році. На момент початку Другої світової війни мав звання сержанта. Однак, погодився на пониження у званні до рядового, щоб проходити службу в бойовому підрозділі за кордоном США. З грудня 1942 року Міньо воював у Північній Африці у складі піхотного взводу 6-го полку, 1-ї бронетанкової дивізії Армії США.

28 квітня 1943 року рядовий Міньо самотужки кинувся в багнетну атаку на кулеметну позицію, яка зупинила наступ його роти. Знищивши близько 10 ворожих солдатів, він підняв у наступ весь свій підрозділ, але дістав смертельне поранення.

Похований на Північно-Африканському меморіальному американському цвинтарі в Карфагені, Туніс.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • На початку 1956 року ім'ям Ніколаса Міньо було названо пором, який курсував між Мангеттеном та Форт Джей (Fort Jay), розташованим на острові Говернорс.
  • Ім'я Ніколаса Міньо присвоєно школі в Carteret, штат Нью-Джерсі.
  • На його честь була названа одна з вулиць на базі армії США в Тікриті, в Іраку.
  • Ім'ям Ніколаса Міньо названа одна з вулиць на військовій базі Армії США Форт Блісс (Fort Bliss), штат Техас.
  • 2015 року став одним із 10 Героїв серії інформаційних плакатів «Українці в лавах Об'єднаних Націй перемогли агресора», підготовлених Українським інститутом національної пам'яті до 70-ї річниці перемоги над нацизмом[1].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКРАЇНЦІ ПРОТИ НАЦИЗМУ: 10 ІСТОРІЙ ПРО СПІВВІТЧИЗНИКІВ — ГЕРОЇВ 7 АРМІЙ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 травня 2015.