Медаль Пошани (США)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Медаль Пошани | |
![]() |
|
| Оригінальна назва | Medal of Honor |
| Країна | |
| Тип | Медаль |
| Кому вручається | військовослужбовці Збройних сил США |
| Підстави нагородження | за видатну хоробрість і відвагу, проявленні з ризиком для життя, що перевищують службовий обов'язок |
| Статус | діюча |
| Статистика | |
| Параметри | бронза |
| Дата заснування | 12 липня 1862 |
| Перше нагородження | 1862 |
| Останнє нагородження | 2 червня 2008 |
| Кількість нагороджень | 3 465 |
| Черговість | |
| Старша нагорода | немає |
| Молодша нагорода | Армія США ВМС США ВПС США |
(зліва - Армії США, в центрі - ВМС США, Корпусу Морської піхоти та Берегової Охорони США, праворуч - ВПС США)
Меда́ль Поша́ни (США) (англ. Medal of Honor) — найвища військова нагорода США.
Нагородження медаллю здійснюється за «видатну хоробрість і відвагу, проявленні з ризиком для життя, що перевищують службовий обов'язок, при участі в діях проти ворогів Сполучених Штатів; у військових операціях, що включають зіткнення з іноземними силами, що протистоять; або під час служби з дружніми іноземними силами, що беруть участь у військовому конфлікті зі збройними силами, які протистоять, з якими США не знаходяться у стані війни». Через даний статус медаль дуже часто присвоюється посмертно.
Кожен вид Збройних сил США має право на свій дизайн медалі, але на практиці Корпус морської піхоти і Берегова охорона використовують дизайн ВМС.
Медаль Пошани вручається героєві, що зробив подвиг особисто Президентом США, а в разі загибелі військовослужбовця - найближчим членам його родини. Нагорода має особливий статус і охороняється спеціальним законом, затвердженим Конгресом США. Медаль Пошани одна з двох військових нагород США, що призначена для носіння на шиї. Часто медаль неправильно іменують "Медаль Пошани Конгресу США", унаслідок присудження цієї нагороди тільки цим органом влади.
Зміст |
[ред.] Створення нагороди
Першою військовою нагородою США прийнято вважати значок «За військові заслуги», затверджений Джорджем Вашингтоном в 1782 році. Нагороджувати ним перестали після закінчення Війни за незалежність США. Під час американо-мексиканської війни американських солдатів нагороджували Сертифікатом заслуг, що пізніше отримав статус медалі - Сертифікат Медалі Заслуг (англ. Certificate of Merit Medal). Не дивлячись на це, до початку Громадянської війни 1861—1865 в США не було справжньої медалі за індивідуальний героїзм в бою.
З початком війни пропозиція щодо створення такої нагороди була запропонована сенатором Джеймсом Грімсом (англ. James W. Grimes) головнокомандувачу Збройними силами генерал-лейтенанту Скотту. Спочатку пропозиція Грімса була відхилена, але надалі необхідність в медалі стала очевидною. 21 грудня 1861 року Президент Абрахам Лінкольн затвердив створення Морської Медалі Доблесті (англ. Navy Medal of Valor), що стала найпершим варіантом Медалі Пошани, а через кілька місяців (12 липня 1862) була затверджена і Медаль для армії. Дизайн та виробництво медалі були доручені монетному двору у Філадельфії. 9 липня 1918 року Конгрес прийняв акт, що затвердив Медаль Пошани вищою військовою нагородою США і врегулював порядок її вручення.
Першим нову нагороду отримав рядовий Френсіс Броунелл за героїчні дії 21 травня 1861 року.
Під час Громадянської війни військовий міністр Стентон (англ. Edwin M. Stanton) офіційно пообіцяв нагородити Медаллю Пошани кожного солдата 27-го піхотного полку штату Мен, що погодиться продовжити службу понад обумовлений термін. Більша частина солдатів відклала своє звільнення на 4 доби, й, виконуючи свою обіцянку, міністрові довелося нагородити 864 людини.
У першій половині XX століття ВМС США нагороджували медаллю військовослужбовців, що проявили хоробрість та героїзм в мирний час, наприклад, нагороди отримали семеро моряків за дії під час вибуху парового котла на лінкорі «Айова» в 1904 році.
У 1916 році Армія США створила спеціальну комісію, завданням якої було вивчення обставин всіх попередніх нагороджень медаллю. За підсумками роботи комісії були анульовані 911 нагороджень, у тому числі 864 медалі, отримані солдатами 27-го полку, 29 солдат почесної варти на похованні Аврама Лінкольна, а також 18 нагороджень чоловік, чиї подвиги не підпадали під статус медалі (в тому числі 6 цивільних осіб). Два з них були згодом відновлені — в 1977 році відновлено нагородження доктора Уокер, і в 1989 знаменитого розвідника дослідника Дикого Заходу «Буффало Біла» Коді, які були скасоване раніше в 1917 році.
Після Першої Світової війни критерії нагородження Медаллю Пошани значно посилилися, унаслідок чого зменшилася і кількість нагороджених. Проте і після цього в 1926 році медаллю були нагороджені льотчики ВМС Флойд Беннет (англ. Floyd Bennett) і Річард Берд ((англ. Richard E. Byrd) за політ над Північним полюсом. Згодом був виявлений польотний щоденник Берда, що містить стерті, але сповна читані виміри координат за допомогою секстанта, які показували, що льотчики не могли пролітати над полюсом і знали про це.
З початком Другої світової війни нагородження стало проводитися лише за виняткову доблесть, виявлену в бойовій обстановці. З тих пір понад 60 % нагороджень було здійснено посмертно.
Останнім військовослужбовцем, що удостоївся нагороди під час В'єтнамської війни, став «морський котик» Майкл Торнтон, що 31 жовтня 1972 року врятував життя своєму командирові.
Після цього і до справжнього моменту Медаль Пошани вручалася сім разів, все — посмертно. Перші два з семи нагороджених — сержант першого класу Рендалл Шугарт (англ. Sergeant First Class Randy Shughart) і майстер-сержант Гері Гордон (англ. Master Sergeant Gary Gordon), бійці спецпідрозділу «Дельта», в ході миротворчої операції в Сомалі пожертвували життями, захищаючи екіпаж збитого вертольота MH-60 "Блек Хок". Цей епізод зображений в художньому фільмі «Падіння чорного яструба». Останні нагородження проведені під час військових операцій в Іраку і Афганістані.
Інші нагородження зроблені посмертно військовослужбовцем за участь в бойових діях в Іраку та Афганістані: сержантові першого класу Полу Рею Сміту (англ. Sergeant First Class Paul Ray Smith) і капралові морської піхоти Джейсону Данаму (англ. Corporal Jason Dunham) за подвиги, які вони здійснили під час проведення операції в Іраку. 22 жовтня 2007 президент Буш вручив Медаль Пошани сім'ї загиблого в Афганістані лейтенанта сил спеціальних операцій флоту США Майкла П. Мерфі (англ. Navy SEAL Lieutenant Michael P. Murphy).
3 березня 2008 президент Буш вручив Медаль Пошани сім'ї загиблого під час війни в Кореї старшого сержанта Вудро Кібл (англ. Woodrow W. Keeble), який став першим в історії нагородженим індіанцем племені Сіу.
8 квітня 2008 Медаль Пошани вручена батькам уоррент-офіцера другого класу Майкла А.Мансура (англ. Michael A. Monsoor) (ССО), який під час проведення операції в Рамаді, Ірак, ціною свого життя врятував товаришів, накривши своїм тілом кинуту в них бойову гранату.
З введенням нових вимог щодо порядку вручення Медалі Пошани, (10 U.S.C. § 6241), початого з 1918 лише військовослужбовці Збройних сил США можуть бути нагороджені цією медаллю. Але в історії збереглося декілька виключень з правил. Наприклад, легендарний льотчик Чарльз Лінденбер, отримав цю винагороду, будучи цивільним пілотом (але він також був пілотом резерву ВПС США). Крім того, 17 жовтня 1921 року генерал Першинг нагородив Медаллю Пошани Британського Невідомого солдата, у свою чергу Великобританія нагородила Невідомого Солдата США Хрестом Вікторії - найвищою військовою нагородою Великобританії.
61 канадця було нагороджено Медаллю Пошани за службу в рядах ЗС США, в більшості своїй за участь в Громадянській війні 1861-1865. З 1900 року тільки 4 іноземців були удостоєні цієї винагороди.
Останній іноземний громадянин нагороджений медаллю — канадець Пітер Лемон (англ. Peter C. Lemon), що отримав медаль під час В'єтнамської війни.
[ред.] Описання нагороди
Медаль Пошани Армії США виготовляється з позолоченої бронзи й має вигляд перевернутої п'ятикутної зіркі, укріпленою на покритому зеленою емаллю кільці у вигляді лаврового вінка. На кожному промені зірки розташований зелений аркуш конюшини. В центрі зірки поміщений круглий барельєф з профільним зображенням голови богині Мінерви у військовому шоломі. Довкола барельєфа — плоске кільце з гравірованим написом «Сполучені Штати Америки». На оборотній стороні медалі вигравіруваний напис «Від Конгресу» (англ. The Congress To), нижче за яку залишено місце для імені і прізвища нагородженого.
Зірка двома променями кріпиться до прямокутної пластинки, на якій вигравірувано слово «Доблесть» (англ. Valor). Над пластинкою розташований рельєфний білоголовий орлан (символ США), який кріпиться до блакитного муарового восьмигранника, на якому розташовано 13 білих зірок (символізують перші 13 штатів, такі, що утворили США). Медаль Пошани носиться на блакитній муаровій стрічці поверх шийного вузла краватки.
На повсякденної військової формі замість медалі носиться колодка Медалі, вона кріпиться окремо на 1/4 дюйми вище за колодки інших нагород. При нагородженні медаллю більше одного разу, друга і подальші медалі не носяться, але на муарову стрічку або колодку медалі прикріпляється золота зірка для флотської медалі і дубове листя — для варіантів армії і ВПС. Такий спосіб позначення множинного нагородження однією і тією ж винагородою характерний для системи нагород США.
Для носіння з цивільним одягом передбачена шестикутна розетка кольорів стрічки медалі з 13-у зірками.
[ред.] Прапор Медалі Пошани
З 23 жовтня 2003 згідно рішення затвердженого Конгресом, кавалер Медалі додатково до нагороди отримує Почесний Прапор медалі. Прапором є полотнище блакитного кольору, що обрамоване золотою облямівкою з 13-у білими зірками в центрі прапора.
Прапор створений Військовим інститутом геральдики США (англ. United States Army Institute of Heraldry) на основі дизайну, розробленого за власною ініціативою ветераном В'єтнамської війни першим сержантом Біллом Кендаллом з міста Джефферсон, штат Айова. Кендалл створив свій варіант прапора на честь капітана Дарелла Ліндси (англ. Darrell Lindsey), пілота бомбардувальника B-26, що був уродженцем того ж міста, посмертно нагородженої Медаллю Пошани під час Другої Світової війни.
Перше вручення Почесного Прапора медалі відбулося 30 вересня 2006 на борту історичного парусного корабля "Конститьюшон" (англ. USS Constitution), у присутності 60 кавалерів Медалі Пошани.
[ред.] Категорії нагороджених
Станом на початок 2008 року 3466 чоловік було нагороджено 3446 Медаллю Пошани. Дев'ятнадцять з них отримали по дві медалі: 14 отримали другу медаль за інші подвиги й 5 отримали Медалі Пошани, як Армії, так й ВМС за один й теж самий подвиг.
З початку Другої Світової війни до сьогоднішнього часу 854 медалі були вручені, в тому числі — 528 - посмертно.
[ред.] Пільги та привілеї, що надаються кавалерові Медалі Пошани
Володіння Медаллю Пошани надає ряд привілеїв її власникові, як традиційні так й ті, що затверджені законом. До традиційних пільг відноситься те, що кожен військовослужбовець Збройних сил США не залежно від військового звання або посади, включаючи навіть Президента США, який не має відповідної нагороди, повинен першим привітати військовослужбовця - кавалера Медалі Пошани.
Таким чином, офіцер може привітати солдата першим, віддаючи данину поваги не особі, а найвищій нагороді США - Медалі Пошани.
До привілеїв, які охороняються законом відносяться:
- ім'я військовослужбовця, що отримав Медаль Пошани, може бути внесено до спеціального Списку Медалі Пошани, після чого військовослужбовець отримує право запитати в департаменту у справах ветеранів додаткову щомісячну пенсію (1027 $, на 1 грудня 2004 року).
- військовослужбовці рядового складу, що продовжують службу, додатково забезпечуються уніформою;
- 10 % надбавки до військової пенсії;
- безкоштовне користування повітряним транспортом за наявності вільних місць;
- забезпечуються спеціальної ідентифікаційною карткою для обслуговування у мережі комісаріатів та військових баз;
- діти осіб, що мають Медаль Пошани, зараховуються у військові академії незалежно від наявності вакантних місць, за умови, що відповідають всім вимогам, що пред'являються до кандидатів;
- згідно Закону від 23 жовтня 2003, усі живі кавалері медалі, отримують Прапор кавалера Медалі Пошани. А з числа тих, хто нині живий (143 ветерана) також отримують цей Прапор;
- військовослужбовці у відставці, нагороджені медаллю, мають право на носіння військової форми «на свій розсуд». Всі інші відставні військовослужбовці можуть одягати військову форму лише на церемоніальні заходи;
- портрет нагородженого і бронзова табличка з його ім'ям поміщаються в Зал Героїв (англ. Hall of Heroes) в Пентагоні.
[ред.] Дискримінація при нагородженні
До початку 1990-х років жоден чорношкірий солдат не був удостоєний Медалі Пошани за подвиги під час Першої та Другої Світових воєн. Ситуація почала мінятися лише з 1991, коли медаль була вручена родичам капрала Фредді Стоуерса, загиблого в Першій Світовій війні. У 1993 році дослідження, яке було проведене Армією США, виявило расову дискримінацію в критеріях нагородження Медаллю Пошани під час Другої Світової війни. Було прийнято рішення переглянути ряд нагороджень Хрестом «За видатні заслуги» (друга за значимістю американською військовою нагородою), внаслідок чого в 1997 році Медалями Пошани було нагороджено 7 афроамериканців, а в 2000 році Медалі Пошани вручили 21 ветеранові азіатського походження, у тому числі 20 учасникам Другої Світової війни з японськими коренями. У 2005 році було проведено нагородження Тібора Рубіна (англ. Tibor Rubin), ветерана Корейської війни єврейського походження.
| Громадянська війна | 1,522 | Індійські війни | 426 |
| Корейська експедиція | 15 | Іспано-американська війна | 110 |
| Громадянська війна в Самоа | 4 | Філіппіно-американська війна | 86 |
| Боксерське повстання | 59 | Мексиканська експедиція | 56 |
| Окупація Гаїті (1915-1934) | 8 | Окупація Домініканської Республіки | 3 |
| Перша Світова війна | 124 | Окупація Нікарагуа | 2 |
| Друга Світова війна | 464 | Корейська війна | 133 |
| Війна у В'єтнамі | 246 | Битва в Сомалі | 2 |
| Війна в Іраку | 3 | Війна в Афганістані | 1 |
| Мирний час | 193 | Невідомо | 9 |
| Вид ЗС | Нагороджено |
|---|---|
| Армія | 2401 |
| ВМС | 747 |
| Корпус МП | 297 |
| ВПС | 17 |
| Берегова Охорона | 1 |
[ред.] Зовнішні посилання
- Official Society of Medal of Honor Recipients
- U.S. Army Center for Military History
- U.S. Army Medal of Honor Recipients - History and Heritage
- National Medal of Honor Museum of Military History in Chattanooga, Tennessee
- Pritzker Military Library. Podcasts from the Medal of Honor series.
- Медаль почета (США)
- НАЦИОНАЛЬНЫЕ СИМВОЛЫ И ВОЕННЫЕ НАГРАДЫ США
- Наградная система армии США
|
|
|
|---|---|
Федеральні військові нагороди |
• |
Нагороди міністерства оборони США |
• |
Федеральні медалі за службу |
• • |


