Німці в Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Німці в Хорватії
Hrvatski Nijemci
Kroatiendeutsche
Німеччина Хорватія
Кількість 2.965[1]
Близькі до: німців · австрійців
Мова хорватська · німецька
Релігія римо-католицтво

Німці Хорватії — офіційно визнана автохтонна національна меншина Хорватії, що за законом обирає свого спеціального представника до хорватського парламенту, як і представники одинадцятьох інших нацменшин.[2] У державі налічується понад 2900 осіб, які вважають себе німцями, більшість із них — дунайські шваби. Хорватські німці здебільшого зосереджені у східній Славонії в районі навколо Осієка (нім. Esseg).

Етнологія[ред. | ред. код]

Ця етнічна громада традиційно населяла північну Хорватію та Славонію. У ранній новий період вони переселялися з інших земель Габсбурзької монархії, а на території сучасної Хорватії переважно заселили територію Військового порубіжжя.[3] Дунайські шваби, що оселилися в Західній Славонії, зазнали сильної хорватизації.[4] Хорватська інтелігенція визнала німецьку меншину тільки в 1865 році.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Етнічні німці в австро-угорських землях, перепис 1890 р.

З розпадом Австро-Угорської імперії і заснуванням Королівства сербів, хорватів і словенців німці Хорватії стали меншістю. 1920 року вони створили культурну асоціацію «Культурбунд», але 11 квітня 1924 року міністр внутрішніх справ Светозар Прибичевич розпорядився її заборонити.[5] За наступного уряду Любомира Давидовича і Демократичної партії заборону було скасовано.

1922 року було створено Партію німців (нім. Partei der Deutschen).[6] Вона існувала до її заборони в 1929 році в контексті диктатури короля Олександра.

За переписом 1900 року, німецьке населення Хорватії сягнуло 85 781 особи. Австро-угорський перепис 1910 року засвідчив 134 тис. німців.[7] Проте у зв'язку з вигнанням німців після Другої світової війни це число різко впало.[8]У повоєнний час 100 000 югославських німців втекли в Австрію.[9] Цього населення не торкнулася Потсдамська угода, що перешкодило їхній репатріації в Німеччину.[9] Союзники розглядали їх як громадян Югославії та домагалися їх репатріації туди.[9] Однак 4 червня Комуністична партія Югославії видала указ, яким позбавила югославських німців громадянства.[9] Відтоді їхнє майно було конфісковано, а більшість їх осіла в Німеччині та Австрії. Декому вдалося потрапити назад у Югославію і повернутися до своїх домівок.[9]

В історично переважно німецькому містечку Чеминаць в 1906—1907 роках побудували парафіяльну церкву Пресвятого Серця Христового.[10] 1945 року німецьке населення міста було вимушене покинути домівки. Після демократичних змін у Хорватії в 1990 році колишні мешканці міста, які проживали переважно в Німеччині, полагодили церкву. Однак 10 квітня 1992 року в ході хорватської війни за незалежність храм спалили сербські сили.[10] 2001 року уряд Хорватії на різних рівнях посприяв його ремонту, який було проведено до 2005 року.[10]

1996 року Хорватія та Німеччина підписали угоду щодо полегшення позначання німецьких могил у Хорватії з часів двох світових воєн.[11] У Пулі, Спліті та Загребі є німецькі військові кладовища.[12] 2005 року хорватський уряд ухвалив комплексний закон про повернення націоналізованого австрійського майна його законним власникам.[13]

Демографія[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення Хорватії 2011 року, у цій країні проживає 2965 німців.[1]

Жупанія Кількість
німців 		Відсоток
від загалу
Осієцько-Баранська 813 27,4%
Місто Загреб 364 12,3%
Приморсько-Горанська 237 8,0%
Істрія 226 7,6%
Сплітсько-Далматинська 220 7,4%
Задарська 176 5,9%
Вуковарсько-Сремська 137 4,6%
Загребська 109 3,7%

Географія[ред. | ред. код]

Основні раніше заселені німцями місцевості у Славонії включають:

Багато німецьких поселень було у прилеглій області Срем (Syrmien), там навіть досі є село під назвою Ніємці. Основні місцевості в хорватській частині Срему, раніше заселені німцями, включають:

Німецькі поселення в Західній Славонії:

Культура[ред. | ред. код]

Організації[ред. | ред. код]

Німці та австрійці утворили Товариство німців та австрійців Хорватії.[14] У Осієку є німецький культурний центр, а в районі міста працює невелика кількість німецьких шкіл.

Після падіння комунізму та зі здобуттям незалежності Хорватії меншина проводить щорічну наукову конференцію під назвою «Німці та австрійці в хорватському культурному колі».[15]

Антропологія[ред. | ред. код]

Прізвища[ред. | ред. код]

До прикладів хорватизованих німецьких прізвищ у Хорватії належать: Ajhner (Eichner), Bahman (Bachmann), Birer (Bührer), Ceglec (Ziegler), Cukerić (Zucker), Flajs (Fleiss), Fresel (Fressl), Goldštajn (Goldstein), Gotvald (Gottwald), Helfrich (Helfricht), Hohšteter (Hochstädter), Kunštek (Kunst), Majer, Majerić, Majerović (від Mayer/Meyer/Meier), Šmit (Schmidt), Šnidarić, Šnidaršić (Schneider), Špic (Spitz), Špicmiler (Spitzmüller), Šturmer (Stürmer), Šuflaj (Schufflei), Šuper (Schupper), Švarc (Schwarz), Tabajner (Tappeiner), Tišlarić (Tischler), Tunkel (Dunkel), Vinšer (Wünscher), Vitman (Wittman) тощо.[16] Серед прізвищ, які зберегли свою початкову форму, найпоширеніші такі: Mayer/Meyer, Schmidt, Hermann, Bauer, Wolf, Fischer, Schneider, Schwarz, Richter, Müller, Zimmermann, Wagner.[16]

Відомі представники[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Stanovništvo prema narodnosti, popisi 1971. - 2011 (хор.). Процитовано 19 квітня 2023.
  2. ↑ Pravo pripadnika nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj na zastupljenost u Hrvatskom saboru. Zakon o izborima zastupnika u Hrvatski sabor (хор.). Парламент Хорватії. Процитовано 29 грудня 2011.
  3. ↑ а б Oberkersch.
  4. ↑ Institutul de Istorie "A.D. Xenopol" (2004). East-Central Europe and the great powers politics: 19th-20th centuries. Editura Junimea. ISBN 978-973-37-0167-5.
  5. ↑ Zoran Janjetović. The ethnic Germans in the political life of Yugoslavia (1918-1941) [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Vladimir Geiger. Njemačka manjina u Kraljevini Srba, Hrvata i Slovenaca/Jugoslaviji (1918.-1941.) [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.]
  7. ↑ William R. Shepherd: "Distribution of Races in Austria-Hungary", Historical Atlas, 1911 [1]
  8. ↑ Emigration of Italians and Germans from Croatia during and immediately after the Second World War
  9. ↑ а б в г д Vladimir Geiger, Povratak slavonskih Nijemaca nakon Drugoga svjetskog rata iz izbjeglištva / prognaništva u zavičaj i njihova sudbina
  10. ↑ а б в Sacral heritage. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 8 листопада 2008.
  11. ↑ Zbirka međunarodnih ugovora. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 5 листопада 2008.
  12. ↑ KRATKE VIJESTI IZ HRVATSKE [Архівовано 2009-08-31 у Wayback Machine.], Croatian Radiotelevision
  13. ↑ Eduard Šoštarić (6 грудня 2005). Diplomate razbjesnio povrat imovine Austrijancima [Дипломатів обурило повернення майна австрійцям] (хорватською) . Nacional (тижневик). Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 30 червня 2012.
  14. ↑ Австрійці в Хорватії [Архівовано 2008-12-21 у Wayback Machine.], Хорватське радіотелебачення
  15. ↑ 16. Znanstveni skup 'Nijemci i Austrijanci u hrvatskom kulturnom krugu'
  16. ↑ а б Ščukanec, 2010.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Oberkersch, Valentin (2006). Danube Swabians... DVHH.
  • Geiger, V. (1991). Nijemci u Hrvatskoj. Migracijske i etničke teme. 7 (3–4): 319—334.
  • Geiger, V. (2001). Nijemci u Đakovu i Đakovštini. Scrinia Slavonica. Hrvatski institut za povijest. 2 (1): 570—572.
  • Geiger, V. (2006). Folksdojčeri u Hrvatskoj 1945. 1945.-Razdjelnica Hrvatske Povijest. Hrvatski institut za povijest: 271—287.
  • Richembergh, G. B. (2010). Nijemci, Austrijanci i Hrvati: prilozi za povijest njemačko-austrijske nacionalne manjine u Hrvatskoj i Bosni i Hercegovini. Synopsis.
  • Škiljan, F. (2014). Nacionalne manjine u hrvatskoj Baranji između čekića i nakovnja-slučaj baranjskih Nijemaca. Srpsko-hrvatski politički odnosi u 20.
  • Ščukanec, A. (2010). Njemačka prezimena u Zagrebu i okolici i načini njihova prilagođivanja hrvatskom jezičnom sustavu. Folia Onomastica Croatica. 18: 149—169.
  • Geiger, V., 2008. Josip Broz Tito i sudbina jugoslavenskih Nijemaca. Časopis za suvremenu povijest, 40(3), pp.789-818.
  • Mira Kolar-Dimitrijević, Skrivene biografije nekih Nijemaca i Austrijanaca u Hrvatskoj 19. i 20. stoljeća, Osijek, 2001.
  • Kolar-Dimitrijević, M., 1994. Nijemci u podravini. U: GB Richembergh (prir.), Nijemci u Hrvatskoj: Jučer i danas (Zbornik). Zagreb: Volksdeutsche Gemeinschaft, pp.43-50.
  • TRADICIJSKI ŽIVOT MAĐARA I NIJEMACA U RETFALI, DIJELU OSIJEKA; Vlasta Šabić ; Muzej Slavonije, Osijek, Hrvatska str. 105-120
  • Osvrt na važnije radove o Nijemcima u Požegi i Požeškoj kotlini; Vladimir Geiger str. 296-307
  • Migracije njemačkog stanovništva na hrvatskom području tijekom Drugoga svjetskog rata i poraća; Marica Karakaš Obradov str. 271-294

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Німці_в_Хорватії&oldid=40633515