Спліт
|
Спліт
|
|||
|---|---|---|---|
| — місто — | |||
| Місто Спліт хорв. Grad Split |
|||
|
|||
| Прізвисько: Velo misto | |||
| Координати: 43°30′00″ пн. ш. 16°26′00″ сх. д. / 43.50000° пн. ш. 16.43333° сх. д. | |||
| Країна | |||
| Регіон | Сплітсько-Далматинська жупанія | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Желько Керум | ||
| Площа | |||
| - місто | 63 км² | ||
| Населення (2007) | |||
| - місто | ▲ 227 456 | ||
| - Густота | 3619/км² | ||
| - Агломерація | ▲ 481 251 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий індекс | 21000 | ||
| Телефонний код(и) | 21 | ||
| Веб-сайт: www.split.hr | |||
| Розташування міста на мапі Хорватії | |||
Спліт (хорв. Split, італ. Spalato, грец. Ασπάλαθος, Aspálathos; лат. Spalatum) — місто в Хорватії з багатою більш ніж 1700-річною історією. Найбільше місто Далмації і друге за величиною місто країни після столиці — Загреба. Центр відомого курортного регіону, знаходиться в центральній частині узбережжя Адріатики між містами Задар і Дубровник. Населення 175 140 чоловік (2001).
Зміст |
Загальні дані [ред.]
Місто розташоване на півострові Мар'ян між затокою Каштела і Сплітським каналом біля підніжжя Мосорських гір (найвища вершина — Мосор, 1330 метрів). Сучасний Спліт — місто, що динамічно розвивається. Населення зайняте в туристичному сервісі, торгівлі, харчовій промисловості, рибальстві і рибопереробці, виноробстві, виробництві добрив, суднобудуванні, видобутку і обробці вапняку. Значне число городян працює в портах, пасажирському і вантажному.
Великий вклад у розвиток міста внесла нова сучасна автомобільна траса (А1), що пов'язала Спліт із столицею і європейськими країнами.
Основна пам'ятка міста — Палац Діоклетіана (305). У 1979 центральна історична частина м. Спліт внесена до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО.
Транспорт [ред.]
Спліт зв'язаний регулярним автобусним сполученням зі всіма найбільшими містами Хорватії, містами Боснії і Герцеговини і деякими європейськими столицями. Автобан А1 дозволяє легко доїхати до міста з континентальної частини країни на автомобілі. Місто зв'язане національними морськими поромними лініями з містами Рієка і Дубровник, з островами Брач, Хвар, Шолта, Віс, Корчула і Ластово; а також міжнародними поромами з італійськими містами Анкона, Венеція і Пескара. За 20 км від міста по дорозі на Трогір розташований міжнародний аеропорт, який в туристичний сезон працює в дуже напруженому режимі (935 тисяч пасажирів в 2005 році). Спліт — найпівденніша точка національної хорватської залізниці, але лінія на Спліт не електрифікована і використовується вельми слабо.
Історія [ред.]
Римська колонія Салона, залишки розвалин якої досі можна бачити в північно-західному передмісті Спліта була столицею і економічним центром провінції Далмація. За переказами в III столітті тут народився майбутній римський імператор Діоклетіан, який правив Римом з 284 по 305 р. і увійшов до історії, як реформатор державного устрою Рімської імперії і організатор одного з найжорстокіших переслідувань християн. Після зречення від влади в 305 р. він повернувся в Спліт, де вже йшло будівництво палацу для нього. Похований Діоклетіан був в мавзолеї, пізніше переробленому в християнський собор.
У 639 р. Спліт був зруйнований в ході набігу аварів, все населення міста сховалося за стінами палацу Діоклетіана. До кінця VII століття вся берегова лінія району і саме місто були заселені слов'янами. У XII столітті Спліт формально визнав над собою владу угорсько-хорватської корони, але зберігав фактичну незалежність аж до 1420 р, коли він разом з більшістю прибережних і острівних міст Далмації увійшов до складу Венеції. Втім і у складі Венеції Спліт користувався відомою автономією. Околиці Спліту, особливо береги затоки Каштела, стали улюбленим місцем відпочинку спроможних венеціанців. Багато вілл і палаци, побудованих ними, збереглися до наших днів.
У Середньовіччя Спліт став одним з головних хорватських центрів торгівлі, економіки і культури. Уродженцем Спліту був Мазко Маруліч, гуманіст і письменник, що вважається творцем хорватської національної літератури.
У 1797 р. Спліт, як і вся Далмація, був приєднаний до Австрії. Після нетривалого французького владицтва в 1813 р. він знову перейшов під владу австрійської корони.
Під час Першої світової війни Спліт був окупований Італією, а після війни став частиною королівства Сербів, Хорватів і Словенців (пізніше королівство Югославія).
У 1941 р. Спліт був знов окупований італійцями. У 1943 р. він був звільнений партизанами-антифашистами, проте незабаром був узятий під контроль вже німецькою армією. 26 жовтня 1944 року Спліт був остаточно звільнений партизанами від загарбників. Після війни Спліт у складі Хорватії став частиною СФРЮ.
У 1991 р., після проголошення незалежності Хорватії, в Спліті було декілька озброєних інцидентів між хорватами і розквартированими в місті частинами Югославської народної армії (ЮНА), найбільш примітним став епізод бомбардування міста югославським військовим кораблем «Спліт».
Це був єдиний випадок в історії, коли місто було атаковане кораблем, що носить його ім'я. Бомбардування, втім, не нанесло місту істотних пошкоджень, а вже в січні 1992 р. частини ЮНА остаточно покинули місто. Подальші битви громадянської війни в колишній Югославії обійшли Спліт стороною.
Пам'ятки [ред.]
| Історичний центр міста Спліт і палац Діоклетіана Historical Complex of Split with the Palace of Diocletiana Світова спадщина ЮНЕСКО |
|
|---|---|
| Країна | |
| Тип | Культурний |
| Критерії | ii, iii, iv |
| Ідентифікатор | 97 |
| Регіонb | Європа і Північна Америка |
|
Історія реєстрації |
|
| Зареєстроване: | 1979 3-тя сесія |
|
a Назва, як офіційно зазначено у списку |
|
- Палац Діоклетіана — чотирикутне внутрішнє містечко, відокремлене від зовнішнього міста високими мурами. Південний мур палацу виходить на набережну, північний — до парку Штроссмайера, східний до міського ринку, а західний до Народної площі і старого міста довкола неї. Усередині палацу знаходяться:
- Собор св. Дує (Домнія) — восьмикутний собор з високою дзвіницею, побудований у ранньому середньовіччі на місці мавзолею Діоклетіана. Святий Дує (Домній) був єпископом, закатованим у Спліті під час гонінь на християн при Діоклетіані. Вважається заступником Спліту. У соборі — вівтар з рельєфними зображеннями авторства знаменитого Юрая Далматинаца. З дзвіниці відкривається чудовий крайовид Спліту та міської гавані.
- Перистиль — одна з небагатьох внутрішніх палацових споруд, що збереглися з римських часів. Чотирикутний зал просто неба, оточений мармуровими колонами. Римлянами він використовувався для урочистих церемоній, а в наші дні його уподобали для виступів вуличні музиканти та аматорські хори.
- Вестибюль — круглий зал, увінчаний куполом. Вів в особисті спокої імператора, що не збереглися.
- Храм Юпітера — римський храм, що прекрасно зберігся, перероблений у ранньому середньовіччі на християнський.
- Фортеця Гріпе
- Ратуша — старовинна ратуша XV століття знаходиться на Народній площі. Зараз у ній розміщений Етнографічний музей.
- Пам'ятник Гргуру Нінському — знаходиться біля Північного входу до Діоклетіанівого палацу. Автор Іван Мештрович (1927 р.). Єпископ Гргур Нінський, що жив в X столітті, прославився боротьбою за збереження хорватської мови і культури.
- Руїни римської Салони — знаходяться у передмісті Спліта. Збереглися великий амфітеатр, руїни храмів, палаців, вілл.
Культура, наука [ред.]
Спорт [ред.]
- ХФК Хайдук, футбольний клуб
- Спліт (Югопластика), баскетбольний клуб
- Горан Іванішевич, теніс
- Жан Табак, баскетболіст
Галерея [ред.]
-
Дзвіниця сплітського собору.
Міста-побратими [ред.]
Італія, Анкона
Чилі, Антофаґаста
Ізраїль, Бейт-Шемеш
Австралія, Кокбурн
Велика Британія, Дувр
Данія, Гладсаксе, Копенгаген
США, Лос-Анджелес
Боснія і Герцеговина, Мостар
Україна, Одеса
Чехія, Острава
Італія, Пескара
Македонія, Штіп
Норвегія, Тронхейм
Словенія, Валенє
Німеччина, Шарлоттенбург-Вільмерсдорф, Берлин
Цікавинки [ред.]
Мер хорватського міста Спліт Желько Керум заборгував у міську казну майже один мільйон кун (133 тисячі євро) за оренду і комунальне обслуговування.
Компанія Керума Kerum також повинна приблизно 20 тис. кун (2,6 тис. євро) за оренду офісів і використання іншої площі, що знаходиться у власності міста.
Інша компанія-боржник, що належить главі Спліта, Koteks, уклала договір про виплату боргу в 10 етапів[1]
Література [ред.]
- Комелова Г., Уханова И. Сплит. Дубровник. — М., 1976. 208 с. 50.000 экз.
Посилання [ред.]
|
||||||||
Примітки [ред.]
- ↑ http://korrespondent.net/business/economics/1276137-mer-horvatskogo-goroda-zadolzhal-kazne-133-tysyachi-evro Мэр хорватского города задолжал казне 133 тысячи евро