Джаково
| Джаково Đakovo | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д.Координати: 45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д. | ||||
| Країна |
 Хорватія | |||
| Регіон | Осієцько-Баранська жупанія | |||
| Район | муніципалітет | |||
| Столиця для | Diakovár electoral districtd (виборчий округ) | |||
| Засновано | 1239 | |||
| Площа | 170 км² | |||
| Населення | 20912 (2001) | |||
| · густота | 11,52 осіб/км² | |||
| Агломерація | 30092 | |||
| Висота НРМ | 111 м | |||
| Міста-побратими | Синь | |||
| Телефонний код | (385) 031 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||
| GeoNames | 3202220 | |||
| OSM | r8796119 ·R | |||
| Поштові індекси | 31400 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Зоран Вінкович (СДП Х) | |||
| Вебсайт | www.djakovo.hr | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Джаково Джаково (Хорватія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Джаково у Вікісховищі | ||||
.gif)
Джа́ково (хорв. Đakovo, угор. Diakovár, нім. Diakowar) — місто в східній Хорватії, на сході історичного регіону Славонія, з населенням 30092 жителі (за переписом 2001 р.), серед якого переважають хорвати. Адміністративно належить до Осієцько-Баранської жупанії. Центр родючої і багатої області Джаково (хорв. Đakovština). Осідок Джаковсько-Осієцької архієпархії.
Розташування[ред. | ред. код]
Джаково розташовано в самому серці історичної області Славонія, за 37 км на південний захід від Осієка та на 34 км на південний схід від Нашиці. Біля міста проходить автомагістраль A5/E73, яка тут перетинається з автодорогою місцевого значення D7 до Осієка та магістральними дорогами D38 до Пожеги, D46 до Вінковців та заміською дорогою D515 до Нашиці. Повз місто пролягає залізнична гілка Плоче–Сараєво–Врполє–Осієк–Будапешт.
Історія[ред. | ред. код]
Джаково вперше письмово згадується 1239 року в дарчій грамоті князя Коломана Галицького (сина короля Угорщини Андрія II) боснійському єпископові Понса, у якій єпископи оголошуються правителями Джаково. Нині Джаково також відоме як єпископське місто і резиденція католицького архієпископа. В окремі періоди своєї історії місто згадується під різними іменами: Dyaco, Dyacou, Deako, Dyakon, Dyakov, а після панування турків навіть як Diakovár. 1536 р. місто загарбали турки і володіли ним майже 150 років. Тоді Джаково дістало назву Якова. Багато католицьких церков було зруйновано і побудовано мечеті. Найвідоміша серед них це мечеть Ібрагім-паші, яку після відходу турків було перетворено на церкву. 1690 р. в місто повернувся єпископ і почалася так звана відбудова міста.
Етимологія[ред. | ред. код]
У різномовних варіантах назви міста простежується закономірність: і хорватське đak, і угорське diák означають «учень». Назва може походити як від цього слова, так і від церковної посади диякон (хорв. đakon, угор. diakon) з огляду на релігійне значення міста для Хорватії.
Економіка[ред. | ред. код]
Основні види господарської діяльності включають сільське господарство, тваринництво, обробку шкіри та вовни. Є кінно-селекційний центр. Головні галузі промисловості — деревообробна (меблева), текстильна, хімічна і харчова, а також виробництво будівельних матеріалів, друкарство і туризм.
Населення[ред. | ред. код]
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 745 осіб[1], 7 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого поселення становило 19491 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[3]:
Динаміка чисельності населення центру громади[3]:
Населені пункти[ред. | ред. код]
Крім поселення Джаково, до громади також входять:
- Будровці
- Джурджанці
- Івановці-Горянські
- Кушеваць
- Нові Перковці
- Пишкоревці
- Селці Джаковацькі
- Широко Полє
Клімат[ред. | ред. код]
Середня річна температура становить 11,09 °C, середня максимальна – 25,48 °C, а середня мінімальна – -6,19 °C. Середня річна кількість опадів – 715 мм.[4][5]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 5,88 | 8,19 | 12,78 | 17,38 | 22,35 | 25,48 | 25,28 | 24,87 | 20,94 | 15,44 | 9,47 | 5,48 | |
| Середня температура, °C | −0,2 | 2,19 | 6,77 | 11,33 | 16,31 | 19,44 | 21,24 | 20,82 | 16,88 | 11,40 | 5,40 | 1,40 | |
| Середній мінімум, °C | −6,19 | −3,88 | 0,73 | 5,30 | 10,29 | 13,41 | 17,19 | 16,77 | 12,83 | 7,33 | 1,37 | −2,63 | |
| Норма опадів, мм | 46 | 43 | 44 | 54 | 65 | 92 | 67 | 62 | 52 | 63 | 70 | 57 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.03 | 2.30 | 2.60 | 2.50 | 2.20 | 2.07 | 2.00 | 1.86 | 1.80 | 1.90 | 2.00 | 2.10 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4295 | 6975 | 10903 | 15406 | 19306 | 21264 | 22180 | 20422 | 15028 | 9355 | 4878 | 3608 | |
| Джерело: [4][5] | |||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 14 листопада 2013.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
| ||||||||