Джаково
| Джаково Đakovo |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Собор святого Петра в Джаково | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | Осієцько-Баранська жупанія | |||
| Засноване | 1239 | |||
| Населення | 20912 (2001) | |||
| Агломерація | 30092 | |||
| Площа міста | 170 км² | |||
| Густота населення | 11,52 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 31400 | |||
| Телефонний код | 385 031 | |||
| Географічні координати | 45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д.Координати: 45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 111 м | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.djakovo.hr | |||
| Мер міста | Зоран Вінкович (СДП Х) | |||
|
|
||||
Джа́ково (хорв. Đakovo, угор. Diakovár, нім. Diakowar) — місто в східній Хорватії, на сході історичного регіону Славонія, з населенням 30092 жителі (за переписом 2001 р.), серед якого переважають хорвати. Адміністративно належить до Осієцько-Баранської жупанії. Центр родючої і багатої області Джаково (хорв. Đakovština). Осідок Джаковсько-Осієцької архієпархії.
Зміст |
Розташування [ред.]
Джаково розташовано в самому серці історичної області Славонія, за 37 км на південний захід від Осієка та на 34 км на південний схід від Нашице. Біля міста проходить автомагістраль A5/E73, яка тут перетинається з автодорогою місцевого значення D7 до Осієка та магістральними дорогами D38 до Пожеги, D46 до Вінковців та заміською дорогою D515 до Нашице. Повз місто пролягає залізнична гілка Плоче–Сараєво–Врполє–Осієк–Будапешт.
Історія [ред.]
Джаково вперше письмово згадується 1239 року в дарчій грамоті князя Коломана Галицького (сина короля Угорщини Андрія II) боснійському єпископові Понса, в якій єпископи оголошуються правителями Джаково. Нині Джаково також відоме як єпископське місто і резиденція католицького архієпископа. В окремі періоди своєї історії місто згадується під різними іменами: Dyaco, Dyacou, Deako, Dyakon, Dyakov, а після панування турків навіть як Diakovár. 1536 р. місто загарбали турки і володіли ним майже 150 років. Тоді Джаково дістало назву Якова. Багато католицьких церков було зруйновано і побудовано мечеті. Найвідоміша серед них це мечеть Ібрагім-паші, яку після відходу турків було перетворено на церкву. 1690 р. в місто повернувся єпископ і почалася так звана відбудова міста.
Етимологія [ред.]
У різномовних варіантах назви міста простежується закономірність: і хорватське đak, і угорське diák означають «учень». Назва може походити як від цього слова, так і від церковної посади диякон (хорв. đakon, угор. diakon) з огляду на релігійне значення міста для Хорватії.
Економіка [ред.]
Основні види господарської діяльності включають сільське господарство, тваринництво, обробку шкіри та вовни. Є кінно-селекційний центр. Головні галузі промисловості — деревообробна (меблева), текстильна, хімічна і харчова, а також виробництво будівельних матеріалів, друкарство і туризм.
Демографія [ред.]
Динаміка змін чисельності населення міста Джаково після Другої світової війни:
| рік перепису | жителів |
|---|---|
| 1953 | 9573 |
| 1961 | 12077 |
| 1971 | 15987 |
| 1981 | 18105 |
| 1991 | 20317 |
| 2001 | 20912 |
|
||||||||

