Судетські німці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Судетські німці під час депортації. 1945

Суде́тські ні́мці або судетонімці (нім. Sudetendeutsche, чеськ. sudetští Němci, Sudetoněmci, Sudeťáci)  — етнографічна група німців, що до 1945 компактно проживала в північних і північно-західних регіонах Чехії (переважно в горах Судети, але не лише). Цей термін в 1920-і 1930-і роки також застосовувався рядом політиків як загальний ярлик для всіх німців у межах Богемії, Моравії і Чеської Сілезії.

Важливість Судетських Німців[ред.ред. код]

Найскладнішою національною проблемою у міжвоєнний період — проблемою, яка відіграла ключову роль у знищенні демократичної Чехословаччини — була проблема судетських німців, які проживали здебільшого у Судетській області (Sudetenland).

В Чехословаччині мешкало понад 3,5 мільйони етнічних німців, які становили біля 23 відсотків населення республіки.

В Судетах (англ. Sudetenland) були розташовані величезні хімічні заводи та ліґнітові шахти, а також склозаводи, текстильні, та фарфорові заводи. На заході солідний німецький трикутник (Егерланд) оточував Хеб (Eger) і був найактивніший у пан-німецькому націоналізмі. Český Les (Bohemian Forest, Чеський Ліс) тягнувся вздовж кордону з Баварією до бідних землеробських країв південної Богемії.

Моравія містила плямки «замкненої» німецької території на півночі та півдні. Характернішими були німецькі «мовні острівці» — міста, населені значними німецькими меншинами, але оточені чехами. Крайній німецький націоналізм ніколи не був типовим для цього регіону. Німецький націоналізм у вугілевидобувному регіоні південної Силезії (де 40,5% складали німці) стримувався там побоюваннями щодо конкуренції з боку промисловості Німеччини.

Не всі етнічні німці мешкали в ізольованих та чітко визначених районах компактного проживання — в силу історичного розвитку чешське та німецьке населення були змішані в багатьох місцях, і принаймні часткове знання другої мови було цілковито звичним явищем.

Від другої половини 19-го століття чехи та німці створили окремі культурні, освітні, політичні та економічні інституції, які обидвома сторонами трималися в ізоляції одна від одної. Ця сепарація тривала аж до кінця Другої світової війни.

Політика Чехословаччини стосовно судетських німців[ред.ред. код]

Рання політика уряду Чехо-Словаччини, спрямована на виправлення соціальної несправедливості та здійснення помірного перерозподілу багатств, вплинула на німецьке населення більше ніж на інших громадян. У 1919 уряд конфіскував 1/5 банківських внесків кожного громадянина у паперовій валюті. Найбільше це на собі відчули ті німці, які були найбагатшими на Чеських землях. Акт Контролю за землею приніс із собою експропріацію обширних маєтків, багато з яких до тих часів належали німецькій шляхті чи великим землевласникам. Землю роздавали головно чеським селянам, часто безземельним, котрі складали більшість землеробського населення. Станом на січень 1937-го лише 4,5% усієї розподіленої землі отримали судетські німці, чиї протести виражалися у нескінченних зверненнях.

(далі не перекладено)

Див. також[ред.ред. код]