Нічні звірі (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нічні звірі
Nocturnal Animals
Оригінальний постер
Жанр Драма
Трилер
Режисер Том Форд
Продюсер Том Форд
Роберт Салерно
Сценарист Том Форд
На основі «Тоні і Сьюзен»
Остіна Райта
У головних
ролях		 Джейк Джилленгол
Емі Адамс
Аарон Тейлор-Джонсон
Майкл Шеннон
Армі Гаммер
Оператор Шеймас Мак-Гарві
Композитор Абель Коженьовський
Монтаж Джоан Собель
Кінокомпанія Focus Features
Universal Pictures
Дистриб'ютор Focus Features, UIP-Dunafilmd[1] і Netflix
Тривалість 115 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 2016
Дата виходу 2 вересня 2016 (Венеція)
18 листопада 2016 (США)
Кошторис 22 500 000 $
IMDb ID 4550098
nocturnalanimalsmovie.com
CMNS: Нічні звірі у Вікісховищі

«Нічні звірі» (англ. Nocturnal Animals) — американський драматичний фільм-трилер, знятий Томом Фордом за романом «Тоні і Сьюзен» американського письменника Остіна Райта. Світова прем'єра стрічки відбулась 2 вересня 2016 року на Венеційському кінофестивалі. Фільм розповідає про Сьюзен Морроу, яка отримує від колишнього чоловіка Едварда рукопис його нового великого роману «Нічні звірі».

Український переклад зробила студія Цікава ідея на замовлення Гуртом.[2]

Сюжет[ред. | ред. код]

Реальний світ

Директор картинної галереї Сьюзен Морроу отримує рукопис роману, який написав її відчужений колишній чоловік Едвард Шеффілд. Також Едвард запрошує її на вечерю під час його майбутнього візиту в Лос-Анджелес. Будучи розчарованою своїм теперішнім шлюбом з невірним бізнесменом Гаттоном Морроу, Сьюзен починає читати роман «Нічні звірі». Роман присвячений їй і названий за прізвиськом, яке Едвард дав Сьюзен.

Роман

Тоні Гастінгс — сім’янин, який стикається з трьома місцевими хуліганами — Реєм, Лу і Терком — під час поїздки на автомобілі з дружиною і дочкою через Західний Техас. Змушений з’їхати з дороги, Тоні не в спромозі перешкоджати хуліганам Рею і Терку, які викрадають його дружину Лору і дочку Індію на його ж машині. Він залишається з Лу, який змушує його везти машину Рея до кінця дороги, де Тоні викидують з автомобіля. Тоні зміг заховатися від Рея і Лу, коли вони повернулися знайти його, після чого він вийшов на трасу і дістався найближчого сільського дому, щоб подзвонити в поліцію.

Детектив Роберто «Боббі» Андес розслідує справу і разом із Тоні виявляє тіла Лори та Індії поруч із занедбаною фермою, де їх згвалтували і вбили. Тоні страждає від почуття провини. Андес звертається до нього через рік з проханням впізнати Лу, якого звинувачують в співучасті у вбивстві Лори та Індії.

Під час невдалого пограбування Терка застрелили. Рей залишається останнім злочинцем, який повинен постати перед судом. Андес арештує Рея, але змушений відпустити його, оскільки є лише непрямі докази його вини. Перебуваючи на межі відставки і оскільки йому діагностують рак легень, Андес вирішує взяти справи в свої руки і з допомогою Тоні викрадає Рея і Лу. При спробі останніх втекти, Андес вбиває Лу, але Рею вдається зникнути.

Тоні самостійно вистежує Рея до хатини, де вбили Лору та Індію. Рей зізнається в згвалтуванні та вбивстві дружини і дочки Тоні, називаючи його слабким. Тоні вбиває Рея, але той осліплює Тоні, вдаривши того по голові залізним прутом. Тоні виходить на вулицю, спотикається і помирає після падіння на свій пістолет, який вистрілив йому в живіт.

Реальний світ (продовження)

Шокована похмурим змістом і сильними емоціями роману, Сьюзен згадує про побачення з Едвардом в коледжі і їх процвітаючі стосунки, проти яких виступала Енн Саттон, владна мати Сьюзен. Вона стверждувала, що Едвард не гідний почуттів Сьюзен і що через його романтичний світогляд йому не вистачає бажання, щоб справді досягнути своїх цілей. Сьюзен проігнорувала заперечення матері і вийшла заміж за Едварда.

Сьюзен продовжує читати роман. Вона згадує про свій складний і нетривалий шлюб з Едвардом, який затьмарювався її розчаруванням і зневажливим ставленням до його літературних прагнень. Все закінчилося, коли Сьюзен зрадила йому з Гаттоном. В результаті пара розлучилася, а Сьюзен вийшла заміж за Гаттона. Едвард спробував налагодити стосунки, але остаточно розірвав їх, дізнавшись, що Сьюзен, будучи вагітною їхньою дитиною, зробила аборт, щоб її більше ніщо не пов’язувало з ним.

Сьюзен дочитує роман і домовляється про зустріч з Едвардом в ресторані. Вона приходить першою і довго сидить в очікуванні. Ресторан поступово пустішає, а Едвард так і не приходить.

У ролях[ред. | ред. код]

Реальний світ[ред. | ред. код]

Роман[ред. | ред. код]

Виробництво[ред. | ред. код]

Зйомки фільму почались 5 жовтня 2015 року в Лос-Анджелесі.[3]

Сприйняття критиками[ред. | ред. код]

На сайті-агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes фільм має 73 % «свіжості» на основі 301 рецензії із середнім рейтингом 7,00/10. Критичний консенсус сайту стверджує: «Добре зіграні і красиві, „Нічні звірі“ ще раз підкреслюють характерну візуальну та оповідну майстерність сценариста і режисера Тома Форда»[4]. На Metacritic стрічка отримала 67 балів зі 100 на основі 45-и рецензій від кінокритиків, що свідчить про «загалом позитивні рецензії»[5].

Нагороди й номінації[ред. | ред. код]

Список нагород і номінацій
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Венеційський кінофестиваль 10 вересня 2016 Золотий лев «Нічні звірі» Номінація [6]
Гран-прі журі «Нічні звірі» Перемога
Кінопремія Голлівуду 6 листопада 2016 Найкращий режисерський прорив Том Форд Перемога [7]
Премія «Вибір критиків» 11 грудня 2016 Найкращий актор другого плану Майкл Шеннон Номінація [8]
Найкращий адаптований сценарій Том Форд Номінація
Найкраща операторська робота Шеймас Мак-Гарві Номінація
Асоціація кінокритиків Чикаго 15 грудня 2016 Найкращий актор другого плану Майкл Шеннон Номінація [9]
Асоціація кінокритиків Остіна 28 грудня 2016 Найкращий актор другого плану Майкл Шеннон Номінація [10][11]
Найкращий адаптований сценарій Том Форд Номінація
Премія AACTA 6 січня 2017 Найкращий актор другого плану Майкл Шеннон Номінація [12][13]
Національна спілка кінокритиків США 7 січня 2017 Найкращий актор другого плану Майкл Шеннон 3 місце [14]
Премія «Золотий глобус» 8 січня 2017 Найкращий режисер Том Форд Номінація [15][16]
Найкраща чоловіча роль другого плану — кінофільм Аарон Тейлор-Джонсон Перемога
Найкращий сценарій Том Форд Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 29 січня 2017 Найкращий каскадерський ансамбль «Нічні звірі» Номінація [17]
Міжнародний кінофестиваль у Санта-Барбарі 3 лютого 2017 Премія "Віртуози" Аарон Тейлор-Джонсон Перемога [18]
Премія БАФТА 12 лютого 2017 Найкращий режисер Кеннет Лонерган Номінація [19]
Найкращий актор Джейк Джилленгол Номінація
Найкращий актор другого плану Аарон Тейлор-Джонсон Номінація
Найкращий адаптований сценарій Том Форд Номінація
Найкращий оператор Шеймас Мак-Гарві Номінація
Найкраща музика Абель Коженьовський Номінація
Найкращий художник-постановник Шейн Валентино, Мег Еверіст Номінація
Найкращий грим і зачіски Дональд Моуот, Іоланда Тоусінг Номінація
Найкращий монтаж Джоан Собел Номінація
Премія Гільдії сценаристів США 19 лютого 2017 Найкращий адаптований сценарій Том Форд Номінація [20]
Премія «Супутник» Найкращий фільм «Нічні звірі» Номінація [21]
Найкращий режисер Том Форд Номінація
Найкраща актриса Емі Адамс Номінація
Гільдія художників з костюмів 21 лютого 2017 Найкращі костюми в сучасному фільмі Аріанна Філліпс Номінація [22]
Премія «Оскар» 26 лютого 2017 Найкраща чоловіча роль другого плану Майкл Шенон Номінація [23]
[24]
Премія «Імперія» 19 березня 2017 Найкращий трилер «Нічні звірі» Номінація [25]
Премія «Давид ді Донателло» 27 березня 2017 Найкращий іноземний фільм «Нічні звірі» Перемога [26]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
  2. ↑ Озвучення фільмів українською[недоступне посилання]
  3. ↑ On the Set for 10/9/15: Marc Webb & Chris Evans Start ‘Gifted’, Garry Marshall & Julia Roberts Wrap ‘Mother’s Day’ (англ.) . ssninsider.com. 9 жовтня 2015. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
  4. ↑ Nocturnal Animals. Rotten Tomatoes. Процитовано 16-10-2021.(англ.)
  5. ↑ Nocturnal Animals (2016). Metacritic. Процитовано 16-10-2021.(англ.)
  6. ↑ Venice Film Festival: Golden Lion To ‘The Woman Who Left’; Tom Ford’s ‘Nocturnal Animals’, Emma Stone Take Major Prizes – Full List. Deadline. 11 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
  7. ↑ Hollywood Film Awards kicks off award season; Tom Hanks, Natalie Portman among winners (англ.) . NYDailyNews. 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ La La Land Leads with 12 Nominations for the 22nd Annual Critics' Choice Awards. Critics' Choice. 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
  9. ↑ The 2016 Chicago Film Critics Association Award Nominees. Chicago Film Critics Association. 11 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  10. ↑ Neil Miller (30 грудня 2016). 2016 Austin Film Critics Awards Nominees (англ.) . Austin Film Critics Association. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 15 грудня 2016.
  11. ↑ Marjorie Baumgarten (30 грудня 2016). Austin Film Critics Association Award Winners (англ.) . The Austin Chronicle. Процитовано 30 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Dave McNary (13 грудня 2016). ‘Manchester by the Sea’ Leads Australian Academy International Nominations (англ.) . Variety. Процитовано 13 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Beatrice Verhoeven (6 січня 2017). ‘La La Land’ Named Top International Film by Australian Academy (англ.) . TheWrap. Процитовано 15 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ Awards for 2016. National Society of Film Critics. 7 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
  15. ↑ Tracy Brown (12 грудня 2016). Golden Globes 2017: Complete list of nominees (англ.) . Los Angeles Times. Процитовано 12 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ Golden Globes 2017: Complete Winners List (англ.) . The Hollywood Reporter. 8 січня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
  17. ↑ Joey Nolfi (28 грудня 2016). SAG Awards nominations 2017: See the full list (англ.) . Entertainment Weekly. Процитовано 19 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ Santa Barbara International Film Festival 2017 Virtuosos Award. Santa Barbara International Film Festival. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  19. ↑ Alex Ritman (9 січня 2017). BAFTA Awards: 'La La Land' Leads Nominations (англ.) . The Hollywood Reporter. Процитовано 10 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. ↑ Dave McNary (4 січня 2017). ‘Deadpool,’ ‘Moonlight,’ ‘La La Land’ Nab Writers Guild Nominations (англ.) . Variety. Процитовано 19 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Kilday, Gregg (29 листопада 2016). Satellite Awards Nominees Revealed. The Hollywood Reporter. Процитовано 29 листопада 2016.
  22. ↑ Tschorn, Adam. 'La La Land,' 'Hidden Figures,' 'Nocturnal Animals,' 'The Crown' among nominees for Costume Designers Guild Awards. latimes.com. Процитовано 12 січня 2017.
  23. ↑ Nordyke, Kimberly (24 січня 2017). Oscars: 'La La Land' Ties Record With 14 Nominations. The Hollywood Reporter. Процитовано 24 січня 2017.[недоступне посилання з 01.03.2020]
  24. ↑ Oscar Nominations: Complete List. Variety. 24 січня 2017. Процитовано 24 січня 2017.
  25. ↑ Pape, Danny (7 лютого 2017). Star Wars: Rogue One Leads Empire Awards 2017 Nominations. Flickreel.com. Процитовано 3 березня 2017.
  26. ↑ Anderson, Ariston (27 березня 2017). 'Like Crazy,' 'Nocturnal Animals' Honored at Italy's David di Donatello Awards. The Hollywood Reporter. Prometheus Global Media. Процитовано 15 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Нормативний контроль
1950-1960-і
1970-і
1980-і
1990-і
2000-і
2010-і
2020-і
Паразити (2020)  • 1917 (2021)  • Белфаст (2022)  • Фабельмани (2023)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нічні_звірі_(фільм)&oldid=38412666