П'єтро Маннеллі

П'єтро Маннеллі
італ. Pietro Mannelli
Народився	10 липня 1896(1896-07-10) San Romanod
Помер	4 грудня 1972(1972-12-04) (76 років) Рим
Країна	Італія  Королівство Італія
Знання мов	італійська
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	з 1914
Військове звання	Бригадефюрер СС,  генерал-майор військ СС
Партія	Національна фашистська партія
Нагороди	Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918 Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Орден німецького орла

П'єтро Маннеллі (італ. Pietro Mannelli; 8 серпня 1896, Сан-Романо-ін-Гарфаньяна — 4 грудня 1972, Рим) — італійський військовий діяч, генерал-майор італійської армії, бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (24 березня 1944).

Біографія

Учасник Першої світової війни. Разом з Габріеле Д'Аннунціо брав участь у захопленні Фіуме. З жовтня 1920 року член PNF, секретар партії в Сан-Романо. У 1922 році брав участь в «поході на Рим». (1 лютого 1923 року вступив в MUSN). Навчався в університеті Рима, вивчав хімію (в 1927 році склав іспит). У 1927 році вступив в MVSN як командир VII легіону «Antiaerea» (ППО) у Флоренції. З 1931 року — командир 11 легіону «Альпіна» в Турині. У 1935 році виїхав воювати в Ефіопію. У грудні 1936 року повернувся в Італію. Як командир групи батальйону італійських добровольців посланий в Іспанію, згодом призначений начальником штабу навчального і рекрутингового центру в Вальядоліді. У травні 1939 року повернувся в Італію.

З 15 червня 1940 року — в штабі VI армійського корпусу в Болоньї. Незабаром командир групи легіонів MVSN у Флоренції. З лютого 1941 року — в штабі IV армійського корпусу в Албанії. З червня 1941 року — в Бенгазі як командир групи легіонів MVSN. З жовтня 1942 до липня 1943 року — генерал-інспектор університетської міліції Риму. У 1943-1944 роках — командир групи батальйонів MVSN «Так Сбарко» у Франції. Восени 1943 року повернувся в Італію і призначений інспектором з вербування італійських добровольців. З 24 березня 1944 по 25 квітня 1945 року — інспектор добровольчих з'єднань СС в Італії. У вересні 1944 року — командир італійської бригади військ СС. 29 квітня 1945 року ув'язнений як «капітан Адельмо» і доставлений у в'язницю Комо. Засуджений до тривалого ув'язнення.

Нагороди

• Пам'ятна медаль об'єднання Італії
• Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918 з чотирма зірками
• Медаль Перемоги
• Пам'ятна медаль походу на Фіуме
• Хрест «За вислугу років в Добровольчій міліції національної безпеки» (10 років)
• Пам'ятна медаль Маршу на Рим
• Медаль «За військову доблесть» (Італія)
  • срібна (1936)
  • срібна (1939)
  • бронзова (1939)
• Хрест «За військові заслуги» (Італія) — нагороджений 6 разів.
• Пам'ятна медаль походу в Албанію
• Пам'ятна медаль Іспанської кампанії
• Пам'ятна медаль бойових дій в Африці
• Хрест Іспанської національної єдності (Іспанія)
• Орден Заслуг німецького орла 2-го класу з мечами (Третій Рейх)

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]