Пам'ятник Гете (Берлін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Гете
Назва на честь: Йоганн Вольфганг фон Гете


52°30′49,70″ с. ш. 13°22′35″ в. д.HGЯO
Тип пам'ятник[1] і статуя[1]
Статус спадщини partial heritage sited[2]
Країна  Німеччина
Розташування Мітте
Матеріал Каррарський мармур
Висота 600 см[1]
Засновано 1880[1]
Адреса Ebertstraßed[1]
Пам'ятник Гете (Берлін). Карта розташування: Німеччина
Пам'ятник Гете (Берлін)
Пам'ятник Гете (Берлін) (Німеччина)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Гете у Вікісховищі

Пам'ятник Гете (нім. Goethe-Denkmal) роботи скульптора Фріца Шапера знаходяться в Берліні в східній частині Великого Тіргартену на вулиці Ебертштрассе між Бранденбурзькими воротами й вулицею Леннештрассе. Пам'ятник з каррарського мармуру був урочисто відкритий у 1880 році. В кінці XX століття з метою захисту пам'ятник був тимчасово замінений на бетонну копію.

Берлінський комітет закликав встановити пам'ятник Гете в Берліні ще в 1860 році, проте спочатку ніхто не відгукнувся на заклик. У 1861 році було прийнято рішення звести в Берліні пам'ятники поетам Гете, Шиллеру й Лессінгу. У 1868—1871 роках був створений пам'ятник Шиллеру на площі Жандарменмаркт, пам'ятник Гете з'явився вже в 1880 році, Лессінгу — в 1890 році.

У травні 1872 року було оголошено конкурс на проєкт пам'ятника Гете, в якому взяли участь п'ятдесят учасників. Найбільшу підтримку публіки отримав проєкт маловідомого на той час скульптора Фріца Шапера. Проте, комітет не зміг прийняти остаточного рішення й обрав чотири найкращі проєкти. У 1873 році замовлення на пам'ятник Гете все-таки отримав Фріц Шапер, який працював над ним в 1876—1880 роках. Спочатку скульптор зобразив поета в молодості, але в кінцевому варіанті письменник виглядав вже зрілим чоловіком близько сорока років. На урочистій церемонії відкриття 2 червня 1880 року були присутні багато видних представників культури й політики.

Висота пам'ятника Гете сягає шести метрів, висота скульптури поета на круглому постаменті становить 2,72 метри. Біля підніжжя пам'ятника розмістилися три алегоричні жіночі скульптури: Лірики в образі музи з лірою, Драми з письмовим приладдям і генієм зі смолоскипом смерті і алегорії Науки, що читає.

Під час Другої світової війни пам'ятник Гете отримав деякі несерйозні пошкодження. У 1959—1960 роках була проведена перша реставрація. У 1982 році мармуровий оригінал перевезли на Ландвер-канал, а в 2009 році — в цитадель Шпандау. У 1987 році копія пам'ятника Гете, виконана скульптором і реставратором Гаральдом Гаакке, зайняла місце оригіналу в Тіргартені. Проте через двадцять років 12 листопада 2010 року бетонну копію було замінено на мармуровий оригінал.

Галерея[ред. | ред. код]


Література[ред. | ред. код]

  • Otto Brahm: Goethe in Berlin. Festschrift zur Enthüllung des Berliner Goethe-Denkmals. Berlin 1880.
  • Adolph Schulze: Das Goethe-Denkmal im Thiergarten zu Berlin. Berlin 1880.
  • Brigitte Schmitz: Dichterdenkmäler in Berlin. In: Literarisches Leben in Berlin 1871—1933. Studien. Hrsg. von P. Wruck, Berlin 1987, S. 334—366.
  • Knut Brehm: Das Goethe-Denkmal in Berlin. In: Fritz Schaper. Die Wiederentdeckung des Denkmals. Ausstellungskatalog. Goch 2000, S. 38-53.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Bildhauerei in Berlin — 2004.
  2. Berlin cultural heritage database / за ред. Senate Department for Urban Development and the Environment