Паслін солодко-гіркий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паслін солодко-гіркий
Паслін солодко-гіркий
Паслін солодко-гіркий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Solanales
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Паслін
Вид: Паслін солодко-гіркий
(Solanum dulcamara L.)

Gatunek trujący.svg Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara L.) — напівчагарник родини пасльонових (30-180 см заввишки) з повзучим дерев'янистим горбочкуватим кореневищем. Стебла довгі, звивисті, кутасті, розгалужені, плеткі, в нижній частині дерев'янисті, голі або трохи опушені. Листки чергові (2,5 — 12 см завдовжки, 0,6 −1 см завширшки), довгасто-яйцеподібні, загострені, при основі часто серцеподібні або мають дві маленькі довгасті частки. Верхні листки часто трироздільні або розсічені.

Суцвіття щиткоподібно-волотисте, при основі вилчасте, на довгому квітконосі. Квітки правильні, з подвійною оцвітиною. Чашечка п'ятизубчаста, маленька, блюдцеподібна. Віночок зрослопелюстковий, ліловий, рідко білий або рожевий, колесоподібний, із складчастим п'ятироздільним відгином (12-18 мм у діаметрі). Тичинок п'ять, пиляки вузькі, зрослися в конусоподібну трубку навколо стовпчика. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик один з головчастою приймочкою. Плід — яйцеподібна або еліпсоїдна, яскраво-червона, блискуча звисла ягода (1-3 см завдовжки).

Росте у вільшняках, по берегах річок, озер. Рослина тіньовитривала. Цвіте у травні — серпні. Поширена і заготовляють по всій Україні.

Практичне використання[ред.ред. код]

Лікарська, отруйна, інсектицидна, танідоносна. Декоративна рослина.

У народній медицині з лікувальною метою застосовують молоді трав'янисті пагони з листками при хворобах шкіри, особливо сверблячих екземах і запаленнях, при бронхіальній астмі, простудних захворюваннях, запаленнях сечового міхура, проносах, нерегулярних менструаціях, як ранозагоювальний і глистогінний засіб. Застосовують листки також при водянці, жовтяниці, коклюші; зовнішньо — при золотусі та ревматизмі; ягоди — при венеричних хворобах, епілепсії, приступах мігрені, відвар квіток — при легеневих хворобах і катарах дихальних шляхів.

У гомеопатії есенцію із свіжих молодих пагонів використовують при грипі, кропив'янці, ревматизмі, отруєннях ріжками, корчах.

Листки та ягоди пасльону солодко-гіркого отруйні, лікуватися ними треба лише під наглядом лікаря. Вовк містять гліокоалкалоїд соланін, глюкозид дулкамарин, крохмаль, смолу, білкові речовини. Дулкамарин за своєю дією подібний до атропіну. Відомі випадки отруєння тварин і птахів. Отруєння ним порушує координацію рухів у великої рогатої худоби, викликає пронос, серцебиття.

Стебла і листки мають інсектицидну дію, відвар з пих (5-6 кг свіжих стебел на відро води) застосовують для обприскування проти гусені і личинок різних видів комах. Пагони і листки містять таніди (до 11 %), придатні для дублення шкур.

Рослина декоративна як у період цвітіння, так і в період достигання плодів, придатна для вертикального озеленення на зволожених місцях.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Збирають трав'янисті верхівки стебел на початку або під час цвітіння. Сушать у затінку. Зберігають у ящиках, вистелених папером, окремо, як отруйну рослину.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми