Коклюш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чумний лікар Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Коклюш
Pertussis.jpg
Малий хлопець з діагнозом коклюш закашлюється
МКХ-10 A37
МКХ-9 033
DiseasesDB 1523
MedlinePlus 001561
eMedicine emerg/394
MeSH D014917

Коклю́ш, кашлю́к (фр. coqueluche, лат. pertussis) — гостра антропонозна повітряно-краплинна бактерійна інфекційна хвороба, найбільш характерною ознакою якої є нападоподібний спазматичний кашель.

Причини і поширення хвороби[ред.ред. код]

Збудник коклюшу — паличка Борде-Жанґу (Bordetella pertussis) — за ім'ям бельгійського вченого Ж.Борде і французького — О.Жанґу, які вперше її описали в 1906 році.

Інфекція передається крапельним шляхом при кашлі, чханні хворого. Контагіозність (імовірність зараження при контакті з хворим) є дуже високою — становить до 90%.

Коклюш традиційно вважається дитячою хворобою (бл. половини усіх випадків припадає на дітей до 2 років). Хоча після першого захворювання імунітет від коклюшу на подальше життя зазвичай і не розвивається, повторна інфекція (в разі її виникнення) має переважно більш слабкий перебіг, і нерідко навіть не діагностується. Також від хвороби немає вродженого, обумовленого материнськими антитілами, імунітету.

Захворювання може набувати епідемічного характеру.

У 1937 році було досліджено й виділено мікроб, подібний за природою на паличку коклюшу — паракоклюшна паличка, який викликає захворювання, подібне на пригнічену (легку) форму коклюшу.

Bordetella pertussis під мікроскопом

Перебіг захворювання[ред.ред. код]

Інкубаційний період при коклюші триває 7—9 діб (за деякими даними 2-14 діб).

Після цього настає катаральний період, який триває 10—14 днів і характеризується сухим кашлем, нежитем, підвищенням температури тіла до 37,5—38°.

В наступні дні кашель поступово посилюється, переходить у конвульсивний (приступи кашлю закінчуються виділенням в'язкого мокротиння, іноді — блюванням) — спазматичний період. Цей період триває 2—8 тижнів і довше. Під час кашлю можуть утворюватись крововиливи під шкіру повік, в кон'юнктиву ока, бувають кровотечі з носа, зовнішніх слухових проходів тощо.

Поступово кашель слабшає, приступи стають рідшими й не такими тривалими — період видужання.

Перебіг коклюшу може ускладнюватися, найчастіше, запаленням легень.

Форми захворювання[ред.ред. код]

Профілактика і лікування[ред.ред. код]

Профілактикою захворювань на коклюш є рання ізоляція хворого до його повного видужання, карантин на 40 діб дітей, що були в контакті з хворим, активна імунізація дітей у 5—7 місяців, потім через 9—12 місяців, далі кожні 2—3 роки до 14 років (тобто у шкільному віці).

Лікування: максимальне перебування хворого на свіжому повітрі, повноцінне харчування, антибіотики, введення специфічного антикоклюшного гамма-глобуліну, баротерапія. Госпіталізації підлягають: хворі з важкими формами; із загрозливими життю ускладненнями (порушення мозкового кровообігу та ритму дихання); зі середньотяжкими формами з негладким течією, несприятливим преморбідним фоном, загостренням хронічних захворювань; діти раннього віку.

За епідеміологічними показниками госпіталізують дітей із закритих дитячих установ (незалежно від тяжкості захворювань) і сімейних вогнищ.

Режим — щадний (зменшення негативних психоемоційних навантажень) з обов'язковими індивідуальними прогулянками.

Дієта — збагачена вітамінами, що відповідає віку. Пацієнтів з важкими формами захворювання рекомендується годувати частіше і меншими порціями; після блювоти дітей догодовують.

Етіотропна терапія — призначення антибіотиків (макроліди, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини 3 покоління). Якщо кашель зберігається — то подальше застосування антибіотиків недоцільно.

Патогенетична терапія — протисудомні препарати, заспокійливі засоби.

Симптоматична терапія — відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів, аерозольтерапія, фізіотерапія, масаж, дихальна гімнастика.

У періоді реконвалесценції — препарати, які сприяють підвищенню рівня неспецифічної реактивності організму (препарати ехінацеї, настоянка елеутерококу), курсом від 1 до 8 тижнів, вітамінно-мінеральні комплекси.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Воробьев А. В., Быков А. С., Пашков Е.П, Рыбаклва А. М., Микробиология: Учебник — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 2003. — 336 с.: ил — (Учеб. лит. Для студ. фарм. вузов). — ISBN 5-225-04411-5