Пахіфітум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пахіфітум
Пахіфітум яйценосний (Pachyphytum oviferum)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолисті (Crassulaceae)
Підродина: Sedoideae
Рід: Пахіфітум (Pachyphytum)
Link, Klotzsch & Otto, 1841
Види
близько 20 (див. у тексті)
Синоніми
Diotostemon Salm-Dyck
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pachyphytum
EOL: 32579
IPNI: 12207-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3786
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pachyphytum

Пахіфітум[1] (Pachyphytum L.) — рід сукулентних рослин з родини Товстолистих.

Етимологія[ред.ред. код]

Квіти пахіфітума

Назва роду походить від латинських слів лат. pachyphys — «товстий» і лат. phyton — «лист».

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Пахіфітуми — вічнозелені низькорослі рослини висотою не більше 30 см. Стебла товсті, м'ясисті, рідкорозгалужені, прямостоячі зі слідами опалого листя, з віком вилягають. Листя товсті, м'ясисті, різноманітні за формою, довжиною від 3 см до 10 см; сіро-зелені або блакитнувато-зелені, іноді з червонуватим відтінком; покриті сірувато-білою восковою осугою. Листя розташовані у верхній частині стебла, де утворюють щось на зразок нещільної розетки. По мірі зростання, старі листя опадають і на стеблах лишаються помітні рубці. Квітконіс виходить з пазухи одного з верхніх листків. Квітки невеликі, дзвоникоподібні, пониклі, зібрані в китицю; розпускаються по черзі, починаючи з нижніх. Забарвлення квіток біле, рожеве, жовте, оранжеве, червоне.

Поширення[ред.ред. код]

Ареал пахіфітумів охоплює майже всю Мексику, де вони є ендемічними рослинами.

Систематика[ред.ред. код]

Рід Пахіфітум (Pachyphytum) був виділений з роду Очиток (Sedum), з яким перебуває у близькому рідстві. Також має еволюційну спорідненість з родом Ечеверія (Echeveria), з яким у лабораторних умовах отримано кілька міжродових гібридів під назвою Pacheveria (укр. Пачеверія).

Види[ред.ред. код]

Враховуючі відкриття останніх років, рід Пахіфітум налічує близько 20 видів.



Вирощування в культурі[ред.ред. код]

Пахіфітуми — цікаві декоративні рослини, придатні для створення разом з іншими сукулентами мікрокомпозицій у плошках та контейнерах.

Рослини розміщують на освітленому місці.

Ґрунтова суміш: листова земля, крупний пісок, торф у рівних частинах з додаванням керамзиту.

Полив: з весни до осені зволожують регулярно, взимку утримують майже сухо при температурі 10-16 °C. Переносять короткочасне зниження температури нижче нуля в умовах спокою (сухого субстрату).

Розмноження: насінням, або вегетативно — підсушеними листовими живцями.

Рослини не можна чіпати руками, тому що воскова осуга, що надає рослині декоративності легко стирається і потім не відновлюється.

Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна в Києві представлена 4 видами та 2 сортами.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Eggli, U. et al. 1995. Toward a consensus classification of the Crassulaceae. In: 't Hart, H. & U. Eggli, Evolution and systematics of the Crassulaceae. (Evol Syst Crass) 173–192. (англ.)
  • Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Очиток, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, [2] с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1 ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 (рос.)
  • Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 79-80 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]