Петришин Вальтер Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петришин Вальтер Володимир
Ім'я при народженні рос. Вальтер Володимир Петришин[1]
Народився 22 січня 1929(1929-01-22)[2][3]
Львів, Польська Республіка
Помер 21 березня 2020(2020-03-21) (91 рік)
Кранфорд, Юніон, Нью-Джерсі, США[2]
Поховання Цвинтар святого Андрія[4]
Країна  США
Діяльність математик
Alma mater Колумбійський університет (1961)[2]
Галузь функціональний аналіз, чисельні методи і топологія
Заклад Колумбійський університет[2]
Нью-Йоркський університет[2]
Чиказький університет[2]
Ратґерський університет[2]
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Francis Joseph Murrayd[5]
Аспіранти, докторанти Ted Williamsond[5]
Petronije Milojevicd[5]
Edward J. Conjurad[5]
Beatriz Lafferriered[5]
Todd Stephen Tuckerd[5]
Patrick Michael Fitzpatrickd[5]
Членство Американське математичне товариство[6][7]
У шлюбі з Оленська-Петришин Аркадія[2]
Нагороди

Вальтер Володимир (Володимир Васильович) Петришин (22 січня 1929(19290122), Львів — 21 березня 2020) — американський математик українського походження. Фахівець в області нелінійного функціонального аналізу, топологічних інваріантів, обчислювальних методів розв'язання операторних рівнянь.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1929 році в Львові (Україна). У роки Другої світової війни навчався в школі спочатку в Львові, а пізніше, як вимушений переселенець, в Німеччині. Чоловік художниці Аркадії Оленської-Петришин.

У 1950 році переїхав з Німеччини до США, жив у місті Патерсон, штат Нью-Джерсі. Навчався в Колумбійському університеті. Отримав ступінь доктора філософії в 1961 році, тема дисертації: «Linear Transformations Between Hilbert Spaces and the Application of the Theory to Linear Partial Differential Equations»[8].

З 1964 року викладав математику в Чиказькому університеті. У 1967 році став професором Ратгерського університету і працював там до виходу у відставку в 1996 році.

Основні наукові результати відносяться до функціонального аналізу. Займався розробкою ітераційних і проєкційних методів побудови розв'язків лінійних і нелінійних операторних і диференціальних рівнянь. Дав узагальнення методу послідовної верхньої релаксації[9] на нескінченновимірний випадок. Довів ряд теорем про нерухомі точки. Розвивав теорію топологічного індексу для багатозначних відображень.

Автор понад 100 наукових праць і декількох монографій. Член Американського математичного товариства з 2012 р.

Монографії[ред. | ред. код]

  • Petryshyn W. V. Generalized topological degree and semilinear equations. — Cambridge University Press, Cambridge, 1995, 240 pp. — ISBN 0-521-44474-8.
  • Petryshyn W. V. Approximation-solvability of nonlinear functional and differential equations. — N.-Y.: Marcel Dekker, 1992. — 395 pp. — ISBN 0-8247-8793-5.
  • Petryshyn W. V. On the eigenvalue problem Tu - λSu = 0 with life and nonsymmetric operators T and S. — London: Royal Soc. Ser. A., 1968.

Статті в наукових журналах[ред. | ред. код]

  • Fitzpatrick P. M., Petryshyn W. V. Fixed point теореми for multivalued noncompact acyclic mappings // Pacific Journal of Mathematics, 54:2, 1974.
  • Petryshyn W. V. The generalized over-relaxation method for the approximate solution of operator equations in Hilbert-space // SIAM J. — 1962. — V. 10, № 4.
  • Petryshyn W. On the extrapolated Jacobi or simultaneous displacements method in the solution of matrix operator and equations // Math. Comput. — 1965. — V. 19, № 89.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. SNAC — 2010.
  4. Find a Grave — 1996.
  5. а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
  7. http://www.ams.org/news?news_id=1680
  8. «Лінійні відображення Гільбертових просторів і їх застосування до теорії лінійних рівнянь в часткових похідних»
  9. англ. generalized overrelaxation method

Посилання[ред. | ред. код]