Плотина (Україна)
| село Плотина | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Щастинський район |
| Громада | Станично-Луганська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44160050100066471 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1953 |
| Населення | 764 |
| Площа | 3,71 км² |
| Густота населення | 205,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 93643 |
| Телефонний код | +380 6472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′36″ пн. ш. 39°29′15″ сх. д. / 48.79333° пн. ш. 39.48750° сх. д.Координати: 48°47′36″ пн. ш. 39°29′15″ сх. д. / 48.79333° пн. ш. 39.48750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
102 м |
| Водойми | Балка Плотинна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 93641, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Нижня Вільхова, вул. Октябрьська[джерело?],52 |
| Карта | |
  Плотина | |
 Плотина | |
| Мапа | |
| |
Плоти́на — село в Україні, у Станично-Луганській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 764 особи. Орган місцевого самоврядування — Станично-Луганська селищна рада.
Географія[ред. | ред. код]
Плотина — село, що входить до складу Ольхівської сільської ради[1].
Розташоване на берегах річки Плотина за 12 км. від с. Нижня Вільхова.
Вздовж села тече балка Балка Плотинна.
Історія[ред. | ред. код]
Назва села: Гідранімне походження, утворено дублювання без змін найменування нар. Плотина.
Спочатку на території села розташовувалися 2 хутори: Верхньо-Плотинський та Нижнє-Плотинський.
Поселення засноване наприкінці XVIII—на початку XIX століть козаками Станично—Луганського юрту.
У другій половині XIX століття у хуторі Верхній Плотині налічувалося 79 дворів, мешкало 276 чоловіків та 303 жінок. У Нижній Плотині налічувалося 87 дворів, мешкало 276 чоловіків та 302 жінки.
Національний склад на 1 травня 1926 року в Нижній Плотині характеризувався[джерело?]:
Усього проживало 2012 осіб.
Українців – 59 ч. – 2.94 %
Російських - 1953 ч. - 97.06%
Площа населеного пункту – 371 га.
Населення – 813 осіб.
Кількість дворів – 347.
День села – 14 жовтня.
1921 р. Плотина входила до Теплянського станичного виконкому.
На березень 1923 року головою в Плотині працював Іван Федорович Ротов.
У 1932—1933 роках Плотинська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 129 осіб, імена яких встановлено[2].
8 лютого 1935 року в селі Плотина закрили Андріївську церкву на підставі клопотання виборців села, що дали 407 підписів.
На 18 вересня 1948 року у Нижній Плотині працювали акушерсько-гінекологічний пункт, аптека, санстанція, молочна кухня.
У 1950-х роках 2 хутори були об'єднані в одне село під назвою Плотина[3].
Експедицією Київського держуніверситету у Плотині розкопано 16 курганів. Вони розчищено 133 поховання, які охоплюють період від ямної культури 4 тис. до н. е. до пізніх кочівників X-XIII ст. нашої ери[3].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 764 особи, з них 5,89 % зазначили рідною мову українську, 91,39 % — російську, а 1,05 % — іншу[4].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Федічев Валентин Миколайович (1960—2016) — український військовик. Полковник. Заступник командувача АТО.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ История городов и сел украинской ССР Ворошиловградская область / Редакционная коллегия тома: Шараев Л. Г.(председатель редколлегии), Алексеева Л. И., Бакалов В. К., Белан Н. Я, Бурлаков А. М.(заместитель председателя) и т.д. Институт истории академия наук УССР. — Киев, 1976. (рос.)
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 543-546.
- ↑ а б История городов и сел Украинской ССР Ворошиловградская область / Редакционная коллегия тома: Шараев Л. Г.(председатель редколлегии), Алексеева Л. И., Бакалов В. К., Белан Н. Я, Бурлаков А. М.(заместитель председателя) и т.д. Институт истории академия наук УССР. — Киев, 1976. (рос.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||