Портова брама (Щецин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портова брама
Зображення
Країна  Республіка Польща[1]
Адміністративна одиниця Щецин[1]
З матеріалу цегла[1]
Архітектурний стиль бароко і бароко[1]
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Номер у польському реєстрі культурного надбання 5[1], A-790[1] і A-790[1]
Мапа
CMNS: Портова брама у Вікісховищі

Координати: 53°25′29″ пн. ш. 14°33′01″ сх. д. / 53.42497000002777696° пн. ш. 14.550410000027776292° сх. д. / 53.42497000002777696; 14.550410000027776292

Портова брама (пол. Brama Portowa, нім. Berliner Tor) — міська брама польського міста Щецина, зведена у стилі бароко в 1725-1727 рр голландським фортифікаційним архітектором Герхардом Корнеліусом ван Валльраве[de] (автора, зокрема, реконструкції Клодзької[en] та Магдебурзької фортеці). [2]. Це одна з двох брам (поряд з Королівською брамою[de]), що збереглися від старої прусської фортеці.

Зовнішній фасад Портової брами прикрашено щитом з вензелем прусського короля Фрідріха Вільгельма I, за часів правління якого була збудована брама. Вище щита розташований латинський напис, що повідомляє про права Фрідріха Вільгельма I на Бранденбург, Померанію та Щецин, куплені ним в 1719 році у Швеції за два мільйони талерів. Ще вище можна бачити скульптурну панораму міста роботи французького скульптора Бартоломе Дамарта та зображення Віадруса — бога річки Одри. Увінчана брама овальним щитом з гербом Пруссії та королівською короною.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Реєстр пам'яток
  2. Jan Iwańczuk. Brama Portowa. pomeranica.pl. Процитовано 12 жовтня 2016.

Література[ред. | ред. код]

  • Hannelore Deya, Edwin Kuna: Neues historische Lexikon, (Edition Vorpommern), Haff-Verlag, Grambin 2013, ISBN 978-3-942916-83-7, S. 77.
  • Otto Kunkel, Hans Bernhard Reichow: Stettin – so wie es war. Fotografierte Zeitgeschichte Droste, 2. Auflage, Droste, Düsseldorf 1975, ISBN 3-7700-0351-9.
  • Barbara Ochendowska-Grzelak: Hans Lutsch, Franz Balke und Gerhard Bronisch und ihr Beitrag zur Erforschung der pommerschen Kunstgeschichte, in: Bernfried Lichtnau (Hrsg.): Bildende Kunst in Mecklenburg und Pommern von 1880 bis 1950. Kunstprozesse zwischen Zentrum und Peripherie, Lukas Verlag, Berlin 2011, ISBN 978-3-86732-061-0, S. 67–82, hier: S. 76–77.
  • Ernst Völker: Stettin – Daten und Bilder zur Stadtgeschichte. G. Rautenberg, Leer 1986, ISBN 3-7921-0317-6.
  • Martin Wehrmann: Geschichte der Stadt Stettin. Weltbild, Augsburg 1993 (unveränderter Nachdruck der Ausgabe von Stettin 1911), ISBN 3-89350-119-3. (Letzte größere Stadtchronik in deutscher Sprache)