Притиччина
(Перенаправлено з Припічкіна)
| Притичкіна | |
|---|---|
| Витік | на північно-східній околиці села Дорожнянка |
| • координати | 47°35′30″ пн. ш. 36°17′19″ сх. д. / 47.59167° пн. ш. 36.28861° сх. д. |
| Гирло | Гайчул |
| • координати | 47°39′10″ пн. ш. 36°18′31″ сх. д. / 47.65278° пн. ш. 36.30861° сх. д. |
| Басейн | Дніпра |
| Країни: |
 УкраїнаЗапорізька область |
| Довжина | ~7,78 км |
Притичкіна (рос. Б. Притычкина[1]) — балка (річка) в Україні у Гуляйпільському районі Запорізької області. Ліва притока річки Гайчул (басейн Дніпра).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 7,78 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,95 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,12 [2]. Формується багатьма балками та загатами[1].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-східній околиці села Дорожнянка. Тече переважно на північний схід і у південно-східній частині міста Гуляйполе впрадає у річку Гайчул, ліву притоку Вовчої.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Біля витоку балки на західній стороні на відстані приблизно 2,45 м у селі Дорожнянка проходить автошлях Т 0401[2] (автомобільний шлях територіального значення у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Пролягає територією Дніпровського, Синельниківського, Васильківського, Покровського, Гуляйпільського, Пологівського, Токмацького та Мелітопольського районів через Дніпро — Васильківку — Покровське — Гуляйполе — Пологи — Токмак — Молочанськ — Мелітополь. Загальна довжина — 254,8 км.).
- У XIX столітті біля балки існували 1 колонія та скотний двір[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVIII, лист: 15. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Таврической губернии. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ а б www.google.com.ua/maps/@47.6121351,36.2872365,14.5z?hl=uk
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 447 (Притиччина)