Мелітопольський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мелітопольський район
Melitopo.png Melitopolskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Запорізька область
Код КОАТУУ: 2323000000
Утворений: 1930
Населення: 50 088 (01.05.2014)
Площа: 1780 км²
Густота: 28.4 осіб/км²
Тел. код: +380-619
Поштові індекси: 72330—72384
Населені пункти та ради
Районний центр: Мелітополь
Селищні ради: 1
Сільські ради: 15
Смт: 1
Села: 56
Селища: 10
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Крупської, 5, 43-13-15
Веб-сторінка: Мелітопольська РДА
Голова РДА: Мордик Олександр Миколайович
Голова ради: Єсипенко Юрій Олегович

Меліто́польський райо́н — район у південно-західній частині Запорізької області. Загальна площа — 1780 км², що становить 7% території області. Районний центр: Мелітополь. Населення — 50 144 (на 1 жовтня 2013). Утворено район 1930 року.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Межі району: на півдні Якимівський район, на заході — Веселівський, на півночі — Михайлівський, на сході Токмацький та Приазовський райони.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Мелітопольського району — атлантично-континентальний з високим температурним режимом. Характеризується тривалим сухим та жарким літом з великою кількістю сонячних днів та короткою малосніжною зимою із частими відлигами.

За багаторічними спостереженнями середньорічна температура повітря становить 9,1—9,9 °C. Абсолютний річний максимум температури — 39,5 °C (28.07.1971, 02.08.1998).

Найтеплішими місяцями є червень-серпень, середньомісячні температури становлять 20,5—23,1 °C.

Абсолютний річний мінімум температури — (-33,1 °C) (14.01.1950).

Найхолоднішим місяцем є січень і лютий з середньомісячною температурою 2,7—4,5 °C нижче нуля.

За кількістю опадів район відноситься до зони з недостатнім зволоженням. На рік середня кількість опадів становить 475 мм. Середньорічна вологість повітря — 73%.

Посушливість клімату обумовлена пануванням сухих північно-східних, східних вітрів. Середньорічна швидкість вітру — 3,7 м/с. Найбільша швидкість вітру спостерігається восени, взимку, на початку весни. Швидкість вітру може досягати 22 м/с. Річна вірогідність вітру зі швидкістю до 5 м/с включно зі штилями дорівнює 75% від усіх випадків метеорологічних спостережень. В середньому на рік припадає 39 днів з туманами.

Використовують рибогосподарські об'єкти 5 фізичних осіб — підприємців на території Новенської, Новопилипівської, Новгородківської, Полянівської та Новомиколаївської сільських рад. Загальна площа ставків, що експлуатується орендарями, становить 123,8 га.

До природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення на території району включені 23 території та об'єкти загальною площею 2,3 тис. га.

Площа зелених насаджень в районі становить 9292,1 га, в тому числі державного лісового фонду — 6253 га, з них вкрито лісом 3262 га. Землі держлісфонду в районі становлять 5.7 тис. га., землі вкриті лісонасадженнями інших землекористувачів — 5.8 тис. га.

Водні ресурси[ред.ред. код]

Зрошування здійснюються зі зрошувального каналу. Джерелами централізованого водопостачання є 115 артезіанських свердловин. В 7 населених пунктів району питна вода надається з західного групового водоводу. На території Мирненської селищної ради здійснюється видобуток столової мінеральної води для промислового розливу. На території Мелітопольського району протікають річки: Молочна (69 км), Тащенак (27 км), Малий Уктлюг (25 км), Юшанли (20 км), притоки р. Молочної: Кульман, Арабка. Ставки розташовані в селах Оленівка (71,3 га), Трудове (2,1 га.). Площа Молочного лиману в межах району становить 324 га.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Район багатий природними ресурсами загальнодержавного значення — прісними підземними водами та корисними копалинами місцевого значення — родовищами будівельного піску та глини.

Територією району проходить Магістральний канал Приазовської зрошувальної системи протяжністю 41,6 км, який використовується сезонно.

Родовища корисних копалин місцевого значення, а саме, будівельного піску, розташовані на території Терпіннівської сільської ради.

Історія[ред.ред. код]

Людина залишила сліди свого перебування на території нинішньої Мелітопольщини більш 10000 років тому. Первісні люди тут жили, збираючи їстівні рослини, полюючи на оленів, бізонів та ін. Біля села Терпіння знаходиться унікальний пам'ятник природи й історії — Кам'яна Могила. Це накопичення пісковикових плит. На деякі ще в 1890 р. археолог Н. І. Веселовський знайшов наскальні зображення (ієрогліфи), нанесені первісною людиною. Це зоряні символи, зображення на мисливську, рибальську, скотарську і землеробську тематику. З огляду на важливе наукове значення Кам'яної Могили, вона в 1954 р. оголошена державним історико-археологічним заповідником.

В епоху неоліту (8-3 тис. років до н. е.) в Мелітопольських краях, як і на всьому просторі степів Євразії, йде становлення і розвиток землеробства і скотарства. До пам'ятників цього періоду відносяться поселення, розкопані археологами біля сіл Терпіння і Семенівка.

В епоху бронзи край заселяли різні кочові племена, про життя яких відомо небагато.

З настанням залізного віку (1 тис. років до н. е.) їх перемінили киммерійці. У VII в. до н. е. у Приазов'я вторглись скіфи. Після них залишились численні кургани. Один з найвідоміших — Мелітопольський курган, де в 1954 р. були виявлені поховання скіфської знаті.

Наприкінці 1 тис. до н. е. скіфів перемінили сармати. Долина ріки Молочної була одним з основних районів їхніх зимівель. Про це свідчать кургани в с. Новопилипівка. У IV в. Північне Приазов'я зайняли гуни. Так почався «тюркський» період у житті краю.

У першій половині XIII в. територія попадає під владу татаро-монголів і входить в один з улусів Золотої Орди. У 1443 р. феодальна знать Криму за підтримкою Великого князівства Литовського створила незалежне від Золотої Орди Кримське ханство. У його склад ввійшов і Мелітопольський край. Після мирного договору між Росією і Туреччиною (1774 р.) Кримське ханство перейшло під панування Росії. Це створило передумови для появи в Мелітопольському краї осілого населення.

1783 рік став важливим рубежем в історії Мелітопольщини. 8 квітня Катерина II підписала маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамана і всієї Кубанської сторони під Російську державу». Мелітопольський край увійшов до складу Росії. У цьому ж році тутешній кочовий народ ногайці були переселені «на Уральський степ», і в Мелітопольських краях постійного населення не стало. Постійне населення стало з'являтися в 1790 р. Г. Потьомкін переселив сюди, у межиріччя Молочної і Берди, ногайців. У 1795 р. на «Молочні води» дозволили перебратися ногайцям з Північного Кавказу. Їм відвели близько 400 тис. га. Тут оселилися 8391 чоловіків і 7127 жінок.

На початку XIX ст. територія Мелітопольського району починає інтенсивно заселятися вихідцями з інших регіонів Росії і Західної Європи.

До середини 60-х рр. на території Мелітопольського району було 47 поселень, у яких проживало 24222 чоловік. Самими великими були Терпіння (2262 чол.), Вознесенка (2092 чол.), Новомиколаївка (1960 чол.), Семенівка (1924 чол.), Костянтинівка (1834 чол.).

У 1923 р. продовжилося перекроювання адміністративної карти. Територія Мелітопольщини виявилася розділеної між Велико-Токмацьким, Вознесенським і Кизиярським районами Мелітопольського округу. У 1924 р. частина районів з переважним німецьким населенням виділили в Молочанський район і створили Терпіннівський район.

У 1930 р. округи були ліквідовані. З 15 вересня центр Кизиярського району переноситься в Мелітополь і район перейменувався в Мелітопольський. Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Ради Народних Комісарів УСРР № 23 від 1930 р. «Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління» перенесено центр Кизиярського району з села Кизияр в місто Мелітополь, перейменувавши Кизиярський район в Мелітопольський.

20 травня 1933 року до нього приєднався Терпіннівський район.

З 1932 по 1939 р. Мелітопольщина входила до Дніпропетровської області. 10 січня 1939 р. була утворена Запорізька область. З тих пір Мелітопольський район — у її складі.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на на 1 селишну раду і 15 сільських рад, які об'єднують 68 населених пунктів та підпорядковані Мелітопольській районній раді. Адміністративний центр — місто Мелітополь, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[1].

Населення[ред.ред. код]

Всього на території Мелітопольського району проживає 56 033 осіб. Згідно з переписом населення 2001 року, етнічний склад Мелітопольського району наступний: українці — 62,8%, росіяни — 31,2%, татари — 0,9%, білоруси — 0,7%, болгари — 0,6%.

Промисловість[ред.ред. код]

Мелітопольський район сільськогосподарський. На його території активно працює 152 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності (з них: 31 — товариств з обмеженою відповідальністю, 3 кооперативи, 12 приватних підприємств, 3 державних підприємств, 3 — підсобних та 100 фермерських господарств).

Вони ефективно працюють в сучасних умовах підприємництва по виробництву продукції у м'ясо-молочній, скотарській, свинарській, рослинницькій та садівницькій галузях.

Серед великих сільськогосподарських підприємств слід відзначити:

  • ПП «Могучий» — в обробітку 5312 га землі
  • СБК «Дружба» — 5784 га землі
  • ДПДГ «Відродження» — 4090 га землі
  • ТОВ АФ «Україна» — 4416 га землі
  • ТОВ «Фрідом Фарм Терра» — 5340 га землі

Вагомий внесок у розвиток внутрішнього ринку району вносять підприємства харчової та машинобудівної промисловості, а саме: ТОВ «Соцінновація», ПП «Молокозавод — ОЛКОМ», ПП «Магістр», ТОВ «Мелітопольський завод автотранспортних запчастин».

Транспорт[ред.ред. код]

Територією Мелітопольського району з півночі на південь проходять залізна й автомобільна дороги державного значення Харків-Сімферополь та з заходу на схід — Рені-Одеса-Ростов.

Загальна протяжність доріг у районі становить 920,7 км, із них:

  • доріг державного значення, що обслуговуються філією «Мелітопольська дорожньо-експлуатаційна дільниця», — 92,3 км;
  • місцевого значення, що обслуговуються філією «Мелітопольський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор», — 420,4 км;
  • комунальних сільських доріг — 408 км.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

На сьогоднішній день у районі функціонують 57 закладів освіти (33 середніх школи всіх ступенів, 1 гімназія, 1 колегіум, 1 навчально-виховний комплекс, 15 дитячих садків). Також функціонує 2 позашкільних навчальних заклади: будинок дитячої та юнацької творчості та районна дитячо-юнацька спортивна школа.

Мережа установ культури нараховує 34 клубні установи, у тому числі Центр чеської національної культури та центр культури і дозвілля «Сузір'я», 34 бібліотеки, у тому числі центральна районна бібліотека та дитяча бібліотека, 2 музичні школи, 5 філій дитячих музичних шкіл, 4 музеї на громадських засадах, районний організаційно-методичний центр народної творчості.

Мережа закладів охорони здоров'я нараховує 7 дільничних сільських лікарень, 40 ФАПів, 3 лікарські амбулаторії та одну центральну районну лікарню.

Туристичний потенціал[ред.ред. код]

  • Біля села Терпіння розташований унікальна пам'ятка природи та історії — Кам'яні Могили. Це нагромадження пісковикових плит. У 1954 році Кам'яні Могили оголошені державним історико-археологічним заповідником;
  • Справжній оазис серед степу — ландшафтний заказник «Старобердянський»;
  • гідрологічний заказник «Молочний лиман»;
  • 12 цілинних ділянок зі степовою рослинністю;
  • 3 парки пам'ятки садово—паркового мистецтва: парк «Еліта», територія «Цілющих джерел», парк в с. Садовому;
  • 3 пам'ятки природи: 2 дуби черешчатих в с. Промінь, с. Травневому, «Дуб-патріарх» в с. Терпіння, віком до 400 років, діаметром стовбуру 3.5 м.
  • Старобердянський ландшафтний заказник
  • Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  • Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  • Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  • Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  • Ботанічний заказник «Троїцька балка»
  • Ботанічний заказник «Відріг Чебрецовий»
  • Ентомологічний заказник «Цілинна балка „Троїцька“, ділянка № 1»
  • Ентомологічний заказник «Цілинна балка „Троїцька“, ділянка № 2»
  • Ентомологічний заказник «Цілинна ділянка в гирлі р. Арабка»
  • Дуб «Патріарх»
  • Парк «Садове»
  • Цілинна ділянка вздовж залізниці
  • Цілинна ділянка по балці «Курушана»

На території району знаходяться «Цілющи джерела» в с. Терпіння. Із багатьох джерел основними вважають три. Найбільш водоємний названий іменем Божої Матері. Їм приписана цілюща сила


Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]