Прончук Тарас Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прончук Тарас Вікторович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 6 серпня 1997(1997-08-06)
Україна Хотин, Рівненська область
Смерть 16 лютого 2017(2017-02-16) (19 років)
Україна Водяне, Донецька область
(загинув від кулі снайпера)
Громадянство Україна Україна
Псевдо Людоїд
Військова служба
Роки служби 2015—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Зовнішні відеофайли
 Прощання з морпіхом Тарасом Прончуком у Рівному: як це було на YouTube // Телеканал РТБ, 20.02.2017
 Рівненщина прощалася з Героєм — 19-річним Тарасом Прончуком на YouTube // TVRivne1, 20.02.2017

Тара́с Ві́кторович Прончу́к (6 серпня 1997(19970806), с. Хотин, Рівненська область, Україна — 16 лютого 2017, с. Водяне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, морській піхотинець, учасник російсько-української війни, псевдо «Людоїд».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1997 року в селі Хотин на Рівненщині. Був старшим з чотирьох синів. Навчався у Хотинській школі, а з 5 до 9 класу — у Городоцькій загальноосвітній школі. У шкільні роки виконував обов'язки паламаря-прислужника священика в Свято-Анно-Зачатіївській сільській церкві. 2015 закінчив Рівненський технічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування за фахом електрогазозварювальника.

Призваний до війська у листопаді 2015, служив на посаді кулеметника. В подальшому продовжив службу за контрактом.

Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2-ї роти 1-го батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802, м. Миколаїв.

Брав участь в антитерористичній операції на Сході України, в ОТУ «Маріуполь». Оскільки Тарасу не було ще 20 років, його хотіли відправити з сектора до Миколаєва, але він відмовився. Під час останньої ротації витягнув з поля бою чотирьох поранених до місця евакуації.

Загинув 16 лютого 2017 року о 09:50 від кульового поранення поблизу с. Водяне Волноваського району, внаслідок обстрілу взводного опорного пункту російськими терористами з боку окупованої Саханки.

18 лютого з 19-річним воїном-захисником прощались у Рівному[1]. Похований на кладовищі рідного села Хотин.

Залишилася мати і троє молодших братів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У травні 2017 на фасаді Городоцької ЗОШ I-III ступенів в селі Городок Рівненського району встановлено меморіальну дошку на честь загиблого випускника школи[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]