Пропорційна виборча система
Пропорційна виборча система (лат. proportio — співрозмірність) — система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона буде мати у парламенті.
За впливом виборців на розташування кандидатів у списку для голосування розрізняють пропорційні системи: а) з жорстокими списками; б) з префенціями; в) з напівжорсткими списками. г) система панаширування
При застосуванні жорстоких списків виборець голосує за список партії в цілому. У виборчому бюлетні вказуються тільки назви партій, певна кількість перших кандидатів за партійним списком (Іспанія, Ізраїль, Україна).
Система префенцій (лат. praeferre – перевага) надає можливість виборцю голосувати не лише за конкретну партію, а й робити помітку навпроти номеру того кандидата від цієї партії, якому він віддає свій голос (Фінляндія, Бельгія, Нідерланди). Система напівжорстких списків передбачає можливість голосування як за списком у цілому, так і визначати префенції, помітивши або вписавши прізвища одного чи кількох кандидатів (Швейцарія, Австрія, Італія).
Система голосування з індивідуальною передачею голосу - виборці відзначають цифрами проти прізвищ кандидатів, в якому порядку за них голосують, ранжуючи таким чином свої особисті переваги.
Система панаширування - виборець має право висловитися стосовно певної кількості кандидатів незалежно від їхньої партійної належності, «змішуючи» кандидатів від різних партій. Дана система дозволяє виборцю проголосувати за партію, що йому подобається, також віддати перевагу кандидатам з інших партій. Такий різновид пропорційної системи використовується у Швейцарії та Люксембурзі, і виборцям надане право накопичувати переваги – віддавати найбажанішим кандидатам одразу декілька голосів, таким чином ранжуючи кандидатів за ступенем переваги.
Недоліки в Україні [ред.]
В Україні запроваджено варіант пропорційної виборчої системи, коли суспільство ніяким чином не може впливати на виборчі списки політичних сил, склад яких залежить від тієї чи іншої партії.[1]. Наявна виборча система на основі закритих списків не в змозі задовільнити потреби демократичного розвитку та унеможливлює в повному обсязі реалізацію принципу народовладдя[1]. Формування партійних списків таким чином призвело до спотворення конституційної природи рад, представниками якої виявилися не стільки територіальні громади, скільки політичні партії[2](с.317).
В Україні виборець голосуючи за певну політичну силу одночасно не голосує за конкретну людину.
Примітки [ред.]
- ↑ а б Павлов Ігор. Доцільність формування районних у місті рад: аналіз підходів / Державне управління та місцеве самоврядування. Збірник наукових праць, — Вип. 4 (7) / 2010. На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського
- ↑ Проблеми формування доброчесного, належного місцевого врядування : зб. матеріалів та документів / заг. ред. М.Пухтинського. — К.: Атіка, 2008. — 600с.
 |
Це незавершена стаття з політики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2009) |
