Пундик Микола Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голова Одеської обласної Ради
16 листопада 2010 — 14 листопада 2013
Народився 3 січня 1961(1961-01-03) (63 роки)
місто Харків
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Політична партія Партія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Підпис

Микола Володимирович Пундик (нар. 3 січня 1961(19610103), місто Харків Харківської області) — український діяч, голова Одеської обласної ради (2010—2013 рр.).

Життєпис[ред. | ред. код]

У вересні 1978 — січні 1981 року — студент Київського державного педагогічного інституту імені Горького. У січні 1981 — липні 1982 року — транспортний робітник ІІ розряду Будівельно-монтажного управління «Київпромзв'язокбуд» у Києві. У вересні 1982 — серпні 1985 року — студент Київського державного педагогічного інституту імені Горького. Здобув спеціальність вчителя історії, суспільствознавства, методиста виховної роботи.

У вересні 1985 — вересні 1986 року — учитель історії та суспільствознавства середньої школи № 97 міста Києва. У вересні 1986 — серпні 1987 року — організатор позашкільної та позакласної роботи середньої школи № 1 міста Києва. У серпні 1987 — січні 1989 року — викладач історії філії СПТУ № 34 міста Києва. У січні 1989 — серпні 1995 року — учитель історії та суспільствознавства середньої школи № 178 міста Києва.

У травні 1996 — вересні 1998 року — начальник відділу маркетингу, у вересні 1998 — листопаді 1999 року — заступник генерального директора ТОВ виробничо-комерційної фірми «Термо» у Києві. Член Партії регіонів.

У листопаді 1999 — квітні 2000 року — заступник генерального директора з виробництва та комерції, у квітні — листопаді 2000 року — генеральний директор ТОВ виробничо-комерційної фірми «Оскар» у Донецьку.

У грудні 2000 — вересні 2002 року — заступник генерального директора з фінансових питань ТОВ виробничо-комерційної фірми «Гірничорудні технології» у Києві.

У листопаді 2003 — березні 2005 року — генеральний директор ТОВ «Хімічні та інженерні технології» у Києві.

У вересні 2006 — листопаді 2007 року — помічник-консультант народного депутата України від Партії регіонів. У серпні 2008 — березні 2010 року — помічник-консультант народного депутата України від Партії регіонів Івана Попеску.

У квітні — листопаді 2010 року — заступник голови — керівник апарату Одеської обласної державної адміністрації.

16 листопада 2010 — 14 листопада 2013 року — голова Одеської обласної ради.

Керівник Благодійного фонду «Скарб добра».

З 2017 року — керівник Одеської регіональної організації партії «За життя».

Родина[ред. | ред. код]

Одружений. Має двох синів та трьох внуків.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 24 червня 2011 року № 708/2011 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]