Підводні човни проєкту 670M «Скат-М/Чайка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підводні човни проєкту 670M «Скат-М/Чайка»
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1972—1981 рр (6 човнів)
Виведений зі складу флоту 1991—1998 рр
Проєкт
Тип ПЧ Підводний човен атомний (багатоцільовий з ракетами крилатими)
Розробник проєкту ЦКБ-112 «Червоне Сормово» ім. А. Жданова
Головний конструктор Лещьов О. Г.
Класифікація НАТО Charlie-II
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 12-13 вузлів (13-25 км/год)
Швидкість (підводна) 25 вузлів (48 км/год)
Робоча глибина занурення 250 м
Гранична глибина занурення 300 м
Автономність плавання 60 діб
Екіпаж 84 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 104,9 м
Ширина корпусу найб. 9,9 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,4 м
Водотоннажність надводна 4310 т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 6 ТА калібру 533-мм (12 торпед), 2 ТА калібру 406-мм (4 торпеди)
Ракетне озброєння 8 ракет крилатих ПКР П-120 «Малахіт»

Підводні човни проєкту 670M «Скат-М/Чайка» — серія радянських атомних підводних човнів (ПЧАРК) здатних нести крилаті ракети ПКР П-120 «Малахит» призначених для знищення авіанесучих груп кораблів, авіаносців. Побудовано і передано флоту 6 човнів цього проєкту. Ці човни будувалися для заміни човнів проєкту 670 «Скат»

Озброєння[ред. | ред. код]

Протикорабельна ракета П-120 «Малахіт»:

Ескіз протикорабельної ракети П-120 Малахіт
  • довжина 8,84 м,
  • діаметр корпусу 0,8 м,
  • розмах крил 2,5 м,
  • стартова вага 5400 кг,
  • вага (БЧ) бойової частини 500 кг,
  • швидкість 0,9 мах,
  • дальність 15-120 км,
  • система управління інерціальна і радіолокаційна,
  • прийнята на озброєння 17 березня 1972 року.[1]

Представники[ред. | ред. код]

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
К-452 «Новгород Великий»
[2]
901
30 грудня 1972
липень 1973
30 грудня 1973
30 квітня 1998
К-458
903
12 лютого 1974
30 червня 1975
29 грудня 1975
24 червня 1991
К-479
903
1 жовтня 1975
6 травня 1977
30 вересня 1977
5 липня 1992
К-503
904
7 лютого 1977
22 вересня 1978
31 грудня 1978
25 січня 1994
К-508
905
10 грудня 1977
3 жовтня 1979
30 грудня 1979
4 серпня 1995
К-209
911
20 грудня 1979
16 вересня 1980
31 грудня 1980
4 серпня 1995

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. Апальков Ю. В. Малые ракетные корабли и катера… стор. 104
  2. проєкт 06704 «Чайка-Б»

Література[ред. | ред. код]

  • В. П. Кузин, В. И. Никольский «Военно-Морской Флот СССР 1945—1991» ИМО Санкт-Петербург 1996
  • А. Н. Гусев «Подводные лодки с крылатыми ракетами» С-Петербург «Галея Принт» 2000.
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • В. Е. Ильин, А. И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник» ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ» 2002.
  • «История отечественного судостроения» т.5 Санкт-Петербург Судостроение 1996
  • Подводные лодки России Том 4, часть 1. ЦКБ МТ «Рубин» СПб. 1996.
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. (etwa: J.W. Apalkow: U-Boote der sowjetischen Marine 1945—1991, Teil 1.) 2009, ISBN 978-5-903080-55-7 (russisch).
  • Н. В. Усенко, П. Г. Котов, В. Г. Реданский, В. К. Куличков: Как создавался атомный подводный флот Советского Союза. С-Пб 2004, ISBN 5-89173-274-2
  • Ю. В. Апальков: Корабли ВМФ СССР Том I — Подводные лодки. Часть 1 — Ракетные подводные крейсера стратегического назначения и многоцелевые подводные лодки. С-Пб 2002, ISBN 5-8172-0069-4 (russisch).
  • Oleg A. Godin, David R. Palmer: History of Russian underwater acoustics. World Scientific Publishing Company, 2008, ISBN 978-9812568250 (englisch).
  • Norman Polmar, Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945—2001. Free Press, 2003, ISBN 978-1574885941 (englisch).

Посилання[ред. | ред. код]