СС-533

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
СС-533
СС-533
Верф завод № 196, Ленінград
Під прапором СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Севастополь
Закладений 22 жовтня 1985
Спуск на воду 5 жовтня 1986
Введений до складу флоту 19 грудня 1987
Виведений зі складу флоту 2002
На службі 19872002
Сучасний статус списаний
Бойовий досвід Холодна війна
Проєкт
Тип ПЧ дизель-електричний дослідно-експериментальний підводний човен
Розробник проєкту СПМБМ «Малахит»
Головний конструктор Москальов Г. П.
Класифікація НАТО Beluga
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 15 вузлів (28 км/год)
Швидкість (підводна) 26,6 вузлів (49,2 км/год)
Робоча глибина занурення 240 м
Гранична глибина занурення 300 м
Дальність плавання 1 100 миль (2 037 км) на швидкості 10 вузлів у надводному положенні
185 миль (342 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) або 15 миль (27,8 км) на швидкості 24,5 вузли (45,4 км/год) у підводному положенні
Екіпаж 29 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 64 м
Ширина корпусу найб. 9 м
Середня осадка (по КВЛ) 5,8 м
Водотоннажність надводна 1 407 т
Силова установка
Дизель-електрична:
1 × головний гребний електродвигун; 1 × електродвигун економічного руху
Гвинти 1
Потужність 1 × 5500 к.с.; 1 × 50 к.с.
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
немає

СС-533 (рос. СС-533) — радянський дизель-електричний дослідний підводний човен. Човен призначався для проведення в натурних умовах досліджень і випробувань у галузі ходкості, гідроакустики та динаміки в експлуатаційних та аварійних режимах руху перспективних швидкісних підводних човнів, перевірки впливу на прикордонний шар розчинів полімерів. Закладений 22 жовтня 1985 року на заводі № 196 у Ленінграді. 5 жовтня 1986 року спущений на воду. 1987 року переведений внутрішніми шляхами з Ленінграда до Азовського моря й далі до Балаклавської бухти Севастополя. 19 грудня 1987 року включений до складу 153-ї бригади підводних човнів Чорноморського флоту ВМФ СРСР.

Влітку 2002 року СС-533 був розібраний на брухт на Інкерманській базі «Вторчермета» у Севастополі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]