Рак простати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рак простати
Prostate cancer.jpg
МКХ-10 C61
OMIM 176807
DiseasesDB 10780
MedlinePlus 000380
eMedicine radio/574
MeSH D011471

Рак проста́ти (лат. Prostatic adenocarcinoma) — злоякісне новоутворення, що виникає з епітелію альвеолярно-клітинних залоз.

Рак простати є причиною майже 10% смертей від раку у чоловіків та однією з головних причин смерті у чоловіків похилого віку. У США рак простати є третьою за частотою причиною смерті від злоякісних пухлин.[1]

Гістопатологічна класифікація[ред.ред. код]

За гістологічним складом[2] рак простати поділяється на такі форми:

  • Недиференційовані
    Поліморфноклітинний рак (велика кількість різних за формою та розміром клітин, що діляться)
  • Малодиференційовані
    Анапластична аденокарцинома (зміна внутрішньоклітинних структур, характерні форма й розміри клітин)
    Солідний рак (клітини розміщуються пластами або тяжами, розділеними прошарками з'єднувальної тканини)
    Скіррозний рак (пухлина стає твердою, фіброзною за рахунок переважання строми зі з'єднувальної тканини над пухлинними клітинами)
  • Диференційовані
    Аденокарцинома (якщо рак виник із залозистого епітелію)
    Плоскоклітинний (якщо рак виник із плоского епітелію)
    Тубулярний (виникнення з вузьких каналів, застелених епітелієм, у просвіті яких може перебувати секрет)
    Кубічний тубулярний рак
    Призматичний тубулярний рак
    Альвеолярний (виникає з кінцевих відділів гілок залоз)

Рак простати часто проходить стадію передраку, своєчасне виявлення якого суттєво допомогає здійснити прогноз та лікування. До передраку належать:

  • Атипічна гіперплазія (факультативний передрак, здатний переходити в рак за певних умов)
  • Інтраепітеліальна неоплазія (облігатний передрак, попередник аденокарциноми простати).

Причини розвитку раку простати[ред.ред. код]

Клініка раку простати[ред.ред. код]

Симптомів, характерних тільки для раку простати, не існує. Багато симптомів схожі з такими, як при аденомі простати. Ними є:

  • ірритативні симптоми — часті поклики до сечовиділення, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, спастичні чи больові відчуття в паху;
  • обструктивні симптоми — ускладнення під час сечовиділення, наявність переривистої чи тонкої струї сечі, затримка сечі. Збільшення часу сечовипускання. Необхідність напружувати м'язи черевного пресу для повного випорожнення сечового міхура.

Однак ці симптоми можуть бути пов'язані з появою метастазів та розростанням пухлини, коли мова йде про запущені стадії раку.

Метастази поширюють пухлину як кровоносними, так і лімфатичними шляхами. Можливі метастази у кісткову тканину. Метастази в лімфатичні вузли не сполучаються з метастазуванням до кісткової тканини[4].

Діагностика раку простати[ред.ред. код]

Методами діагностики раку простати є:

Лікування раку простати[ред.ред. код]

При локальних формах (1-2 стадія, без метастазів) раку застосовуються такі види лікування:

  • Хірургічне видалення залози (радикальна простатектомія).
    Простата видаляється із сім'яними пухирцями.
  • Дистанційна променева терапія.
    Опромінення простати й лімфатичних вузлів, що розташовані поряд, в дозі близько 40 Грей; пізніше опромінення на пухлину збільшують до 70-72 Грей
  • HIFU-терапія
    Абляція пухлин сфокусованим високоінтенсивним ультразвуком.
  • Брахітерапія чи інтерстиціальна променева терапія.
    Введення до пухлини зерен з радіоактивними препаратами.
  • Кріоабляція (локальне заморожування й девіталізація тканин, що дозволяє прицільно створити зону некрозу необхідної форми й розміру для деструкції ураженої тканини та прилеглих краєм здорових клітин).
  • Гормонотерапія антиандрогенами.
    Найрідкісніший вид лікування

При 3 та 4 стадіях з метастазами застосовуються такі методи лікування:

  • Дистанційна променева терапія + гормональна терапія.
    Опромінення простати та прилеглих лімфатичних вузлів з комбінацією терапії антагоністами (тобто блокаторами) гонадотропін-рилізинг гормону (Фірмагон) (антагоністи ГнРГ)
  • Монотерапія антагоністами гонадотропін-рілізинг гормону
    • Довічне призначення (скасування можливе тільки за рішенням лікаря, наприклад, у разі одужання чи гіперчутливості)
      Перевага медикаментозної кастрації в її зворотності після скасування призначення
  • Оперативна, хірургічна кастрація
    • Ефективність можна співставити з медикаментозною кастрацією антагоністами (Фірмагон) ГнРГ, проте операція необоротна й погано впливає на настрій пацієнта.

При лікуванні раку з ранніми метастазами може бути використана також і хіміотерапія.

Задавнені форми раку лікуються тільки симптоматично чи паліативно; використання антиандрогенної та променевої терапії може покращити якість і тривалість життя хворого.

Прогноз[ред.ред. код]

Прогноз захворювання залежить від стадії процес. Чим раніше розпочато лікування, тим вища ймовірність сприятливого підсумку. На ранніх стадіях при адекватному лікуванні прогноз умовно сприятливий, працездатність цілком відновлюється. На пізніх стадіях прогноз, безумовно, несприятливий, захворювання призводить до летального випадку.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Рак простаты» (російською). uroman.ru. Архів оригіналу за 2011-02-18. Процитовано 2012-05-15. 
  2. Бялік В. Л. (1971)
  3. Virus trägt Mitschuld am Männerkrebs(нім.)
  4. Тіктинський О. Л. (1990)