Ротар Василь Якович

Ротар Василь Якович
Народився	9 березня 1921(1921-03-09) Коболчин, Україна
Помер	26 червня 1988(1988-06-26) (67 років) Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Коболчин
Країна	СРСР
Діяльність	голова
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Нагороди

Ротар Василь Якович (09.03.1921 — 26.06.1988) — Герой Соціалістичної Праці.

Біографія

Народився 9 березня 1921 року в селі Коболчин, нині Сокирянського району Чернівецької області у великій селянській родині Якова Ротаря, у якій було восьмеро дітей: Іфтина, Федір, Василь, Прокіп, Іван, Петро, Олена і Семен. У 1940 році, коли Північна Буковина і Хотинський повіт Бессарабії були приєднанні до України, юнак подався у Ростовську область, де працював відбійником у шахті міста Шахтинськ. На початку Великої Вітчизняної війни разом зі своїми колегами-шахтарями був мобілізований на фронт. Біля м. Керч його саперна група потрапила в полон і 17 місяців пробув у таборі військовополонених поки не вдалося втекти. Влітку 1942 року добрався до рідного села, яке було окуповане румунськими військами. У березні 1944 року Сокирянський район був звільнений військами Червоної Армії і В. Я. Ротар знову був мобілізований на фронт. Для рядового кулеметника останній бій стався під Ригою 16 вересня 1944 року, де, отримавши 17 осколкових поранень, потрапив до госпіталю і лише після Перемоги зміг викинути милиці.

Зразу ж по поверненню додому молодого фронтовика було обрано секретарем комсомольської організації села Коболчин, відтак рекомендовано в Сокирянський райком комсомолу на посаду інструктора. У 1948 році збори колгоспників обрали Василя Яковича завідувачем господарства, а в лютому 1956 року став головою колгоспу «Ленінський шлях» і майже три десятки років пропрацював на цій посаді, зробивши господарство одним з найкращих в області. Колгосп декілька разів був учасником Виставки досягнень народного господарства (ВДНХ) у Москві. А В. Я. Ротар 6 квітня 1966 року удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Грамоту, золоту зірку Героя та орден Леніна йому вручила заступник Голови Президії Верховної Ради СРСР і Голова Президії Верховної Ради Узбецької РСР Ядгар Садиківна Насреддінова. Помер В. Я. Ротар 26 червня 1988 року, похований у рідному селі.

Відзнаки, нагороди

• Герой Соціалістичної Праці.
• Почесна Грамота Президії Верховної Ради СРСР.
• Золота медаль «Серп і Молот» (1966).
• Орден Леніна (1966).
• Орден Леніна.
• Орден Трудового Червоного Прапора.
• Золота медаль ВДНХ.
• Знак «Відмінник санітарної оборони СРСР».
• Знак Відмінник охорони здоров'я СРСР".

Джерела

• Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область [є про В. Я. Ротаря]. — Київ: Головна редакція української радянської енциклопедії АН УРСР.- С. 542.
• Ротар Василь Якович. Роки життя 09.03.1921-26.06.1988 //Вони прославили Буковину. — Чернівці — Вижниця: Видавництво Черемош", 2010.- С. 230. — ISBN 978-966-18-1049-4.
• Гусар Ю. Сокиряни: путівник українською s російською мовами; резюме — румунською мовою [є про В. Я. Ротаря] / Юхим Гусар. — Ужгород: Видавництво «Карпати», 1986. — 95 с.: іл.
• Фостій І. Співає жайвороок [нарис про голову колгоспу Героя Соціалістичної Праці Василя Яковича Ротаря] / Іван Фостій.- Ужгород: Видавництво «Карпати», 1967. — 94 с.