Русин Зенон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Русин Зенон
 Підхорунжий (фельдфебель)
 Четар
Загальна інформація
Народження 1895(1895)
Жаб'є, нині Верховина
Смерть ? після 1926
?
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Військова служба
Роки служби 1915—1920
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Вид ЗС медична служба
Війни / битви Листопадовий чин, похід на Київ 1919, Трикутник смерті

Зено́н Русин (20 жовтня 1895, Жаб'є Косівського повіту, нині Верховина, Косівський район — ?) — український лікар, під час Української революції — підхорунжий в УСС,[1] санітарний четар УГА, учасник Листопадового зриву, боїв за Львів і польсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Коломийську гімназію. Проходив службу в австрійському 24-му піхотному полку. 1915 року розпочинає медичні студії у Відні, згодом працював медиком в українському таборі для військовополонених у Австро-Угорщині.

Восени 1918 року в часі студійної відпустки застає Листопадовий чин у Львові, зголошується до УГА. Був у складі команди — з Левом Ґецом, Степаном Паньківським, Миколою Коником і Миколою Пачовським — котра вранці 1 листопада вивісила на Львівській ратуші Державну фану.

У часі боїв за Львів був серед оборонців Львівського сейму. Після відступу УГА зі столиці проходив медичну службу у Другому курені бригади УСС, згодом у 3-й Бережанській бригаді. Літом 1919 — у складі похідної групи УГА на Київ. Після відступу — у «Трикутнику смерті», у Деражні організував лікарню для хворих на тиф.

У 1920 році полонений польськими вояками, інтернований у таборі в Домб'ю, звідки щасливо втік. 1926 року закінчив медичні студії у Відні, працював за фахом у Німеччині.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]