Верховина
| смт Верховина | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Панорама Верховини | |||
| Верховина на карті України | |||
| Країна | |||
| Область/АРК | |||
| Район/міськрада | Верховинський район | ||
| Рада | Верховинська селищна рада | ||
| Код КОАТУУ: | 2620855100 | ||
| Офіційний сайт: | — | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | Перша письмова згадка 1424 | ||
| Статус | із 1962 року | ||
| Площа | 51,80 км² | ||
| Населення | 5412 | ||
| Густота | 104,480 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 78700 | ||
| Телефонний код | +380 3432 | ||
| Географічні координати | |||
| Висота над рівнем моря | 620 м | ||
| Водойма | р. Чорний Черемош | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Ворохта | ||
| До станції: | 31 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - автошляхами: | 120 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 78700, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, смт. Верховина | ||
| Голова селищної ради | Мицканюк Василь Миколайович[1] | ||
| Карта | |||
|
|
|||
Верховина (до 1962 р. - село Жаб'є, пол. Żabie) — селище міського типу в Івано-Франківській області, адміністративний центр Верховинського району. Розташоване на висоті 620 м над рівнем моря на березі річки Чорний Черемош, за 150 км від Івано-Франківська та за 31 км від залізничної станції Ворохта.
Зміст |
[ред.] Історія
Перша письмова згадка про нього датується 1424 роком. В давнину ділилося на дві частини: Жаб'є-Ільці та Жаб'є-Слупійка, мало багато присілків: Красний луг, Кривополе, Волова, Ходак, Віпче, Замагура. У різні часи до ґміни Жаб'я належали села Бистрець, Дземброня, Топільче, Зелене, Явірник, Буркут.
У 1772 році в результаті першого поділу Польщі між Росією, Прусією та Австрією, землі теперішнього Верховинського району увійшли до Австрії.
Майнове розшарування, національне пригноблення, посилена експлуатація населення гірських сіл викликали масове незадоволення селян. Своєрідною формою боротьби та проявом стихійного протесту селянства проти існуючого ладу був опришківський рух. Багато жителів села Жаб'є діяли в загонах Олекси Довбуша, І. Пискливого, Пинті, Бойчука, Баюрака. Масовим явищем серед горян стали скликання віча - нової форми визвольного руху кінця ХІХ століття. В першій половині XIX ст. у Жабйому і сусідніх селах діяли опришки на чолі з М.Штолюком.
Під час Першої світової війни в околицях села Жаб'є та інших сіл точилися бої між австрійцями та росіянами. Багато гуцулів воювали у складі австрійської армії, особливо у легіоні Українських Січових Стрільців.
У квітні 1920 року відбулося селянське повстання (отримало назву "Гуцульське повстання"), яке було придушене польською владою. Учасникам Гуцульського повстання 1920 року споруджено пам'ятний знак.
З 1921 до 1939 року Верховина входила до складу Польщі.
17 вересня 1939 р. на підставі пакту Молотова-Ріббентропа радянські війська вступили на територію Галичини.
[ред.] Господарство і соціальна сфера
На території Верховинської селищної ради проживає близько 7500 жителів, налічується 2050 дворів. Земельні ресурси, придатні для ведення сільського господарства, незначні: 1347 га сінокосів, 1158 га пасовиськ, ріллі - 40, садів - 20, без рослинного покрову - 93, решта 2199 га - ліси. Це зумавлює структуру господарства селища - переважно лісозаготівля та тваринництво.
У Верховині працюють районна лікарня, поліклініка, фельдшерсько-акушерські пункти.
Спортивні змагання проводяться на місцевому комплексі «Черемош», також є трамплін для стрибків на лижах, діє спортивна школа.
[ред.] Освіта
У Верховині працює 9 освітніх закладів, зокрема гуманітарно-прикладний ліцей, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, середня школа-інтернат, загальноосвітня школа І ступеня на присілку Синиці, школа-садок І ступеня, ясла-садок «Сонечко», заочна загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів, дитяча юнацька спортивна школа та будинок школяра.
[ред.] Культура
"Ось Жаб'є, Гуцульська столиця. Нема, мовляють, села понад Жаб'є, і більшого лиха шукати дарма..." Іван Франко, 1884 рік
Верховина є центром гуцульської культури. З 1991 року під керівництвом Романа Кумлика виступає відомий ансамбль «Черемош», розвиваються й інші колективи народної самодіяльності. В селищі діє регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини, а також приватний музей народних інструментів Романа Кумлика. Функціонують Народний дім, клуби, центральна районна бібліотека та її філіали, районна дитяча бібліотека, дитяча школа мистецтв.
[ред.] Культові споруди
- церква Успіння Пресвятої Богородиці, УПЦ КП
- церква Святого Юрія Побідоносця, УГКЦ
[ред.] Туризм
Також у Верховині швидкими темпами розвивається туризм. Функціонує табір та школа рафтингу. Бажаючі мають змогу спливати на байдарках, рафтах, каяках, сходити на вершини Карпат, рибалити та займатися скелелазанням.
Молоді люди віком до 18 років мають можливість відпочити у Дитячому Оздоровчому Комплексі "Верховина".
[ред.] Транспорт
З місцевої автостанції курсують автобуси до Івано-Франківська, інших населених пунктів області, а також до Києва та Чернівців. Селищного громадського транспорту, окрім таксі, немає.
[ред.] Примітки
[ред.] Джерела, посилання і література
- Ґулюк Ю. Жаб'є (історичні розповіді від часу залюднення цього краю до 1939 року)., вид. "Гуцульщина", Верховина, 2004
- Туристично-інформаційний центр
- Верховина туристична
- Верховина — офіційний сайт Верховини
- Żabie 1921-39
- Облікова картка
- Верховина - інформаційний портал
- Верховина, опис і фото
|
Населені пункти Верховинського району |
|
|---|---|
| Смт: | Верховина |
| Села: | Барвінків • Бережниця • Бистрець • Біла Річка • Білоберізка • Буковець • Буркут • Великий Ходак • Верхній Ясенів • Вигода • Віпче • Волова • Голови • Голошина • Грамотне • Гринява • Дземброня • Довгополе • Замагора • Зелене • Ільці • Кохан • Красник • Красноїлля • Кривопілля • Криворівня • Перехресне • Полянки • Пробійнівка • Рівня • Сеньківське • Стаїще • Стебні • Топільче • Устеріки • Хороцеве • Черемошна • Черетів • Чорна Річка • Яблуниця • Явірник |
| Селища: | Стовпні |
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Болехів · Бурштин · Галич · Городенка · Долина · Івано-Франківськ · Калуш · Коломия · Косів · Надвірна · Рогатин · Снятин · Тисмениця · Тлумач · Яремче | |
| Смт: | Битків · Більшівці · Богородчани · Брошнів-Осада · Букачівці · Верховина · Вигода · Войнилів · Ворохта · Гвіздець · Делятин · Єзупіль · Заболотів · Кути · Ланчин · Лисець · Обертин · Отинія · Перегінське · Печеніжин · Рожнятів · Солотвин · Чернелиця · Яблунів | |
