Єврейська автономна область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єврейська автономна область
Еврейская автономная область
ייִדישע אױטאָנאָמע געגנט
Flag of the Jewish Autonomous Oblast.svg Coat of Arms of Jewish AO.png
Прапор Єврейської автономної області Герб Єврейської автономної області
Єврейська автономна область на карті Росії
Єврейська автономна область на карті Росії
Адміністративний центр Біробіджан
Площа

- Усього
- % водн. пов.

64-а

36 300 км²

Населення

- Усього
- Густота

80-а

177 256 [1] (2010)
4.88 осіб/км²

Федеральний округ Далекосхідний
Економічний район Далекосхідний
Автомобільний код 79
Часовий пояс MSK+7 (UTC+11)

Євре́йська автоно́мна о́бласть (рос. Евре́йская автоно́мная о́бласть; їдиш ייִדישע אױטאָנאָמע געגנטїдише ойтономе ґеґнт) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.

Адміністративний центр — м. Біробіджан.

Межує на півдні з Китаєм (по річці Амур), на заході — з Амурською областю, на сході — з Хабаровським краєм.

Утворено 28 березня 1928.

Географічне положення[ред.ред. код]

За своїми природними і кліматичними умовами область належить до одного зі сприятливих куточків Далекого Сходу Росії. Її територію представлено двома типами рельєфу — гірським і рівнинним. Гірські області — південна частина великої Хінгано-Буреїнської гірської системи, що займає приблизно половину всієї площі. Рівнинна частина, що простирається на півдні й сході, представляє західну окраїну Середньо-Амурської низовини.

Клімат помірний, мусонний. Зима мало сніжна й холодна (середні температури -25…-40 °C), літо тепле й вологе. Значний вплив на клімат робить рельєф місцевості. Протягом року на рівнині випадає 450—500 мм опадів, причому близько 75 відсотків опадів випадає в період із травня по вересень.

Головне багатство області — родючі землі, різноманітні корисні копалини, ріки Амур, Біра, Біджан і їхні притоки з різноманітною іхтіофауною, великі ліси. З 2,2 млн га лісових угідь 170 тис. га зайнято кедровими лісами, 223 тис. га — ялиново-ялицевими, 145 тис. га — листяними. Запас деревини становить 167 млн м³.

З південного заходу, півдня й південного сходу на протязі 584 км територія області омивається водами однієї з найбільших рік Євразії — Амуру. Ширина русла в західних межах області (біля села Пашково) — 1,5 км, у східних — 2,5 км. Амур покритий льодом 5 місяців — з кінця листопада до двадцятих чисел квітня. Узимку товщина льоду досягає 2 м, що дозволяє здійснювати по ріці вантажні й пасажирські перевезення. Навігація триває в середньому 180 днів. До басейну Амуру належить ряд великих (завдовжки більше 10 км) і 1146 малих (завдовжки менш 10 км) рік. Це Біра, Біджан, Біракан, Ін, Урмі, Ікура й інші. Загальна довжина річкової мережі становить 8231 км. Верхів'я рік Біра й Біджан служать нерестовищем для далекосхідної кети.

Флора області налічує сотні найменувань рослин, у тому числі більше 200 медоносних, близько 300 видів лікарських, тайга багата ягодами, грибами й горіхом. Різноманітний тваринний світ: тут водяться бурий і гімалайський ведмеді, непальська куниця, лисиця, норка, соболь, кабан, лось, ізюбр, фазан, різні породи качок. Фауна ссавців нараховує 59 видів.

У водоймах області живе 73 види риб, у тому числі білий і чорний амур, верхогляд, желтощек, калуга, кета, ленок, амурський лящ, осетер, короп, минь, таймень, товстолоб, харіус, щука й інші. Сім видів, що перебувають під особливою охороною, занесені в Червону книгу Росії. Для відтворення далекосхідної популяції лососевих риб в області діє два риборозплідні заводи потужністю закладки 64,5 млн ікринок у рік.

П'ять державних природних комплексних заповідників займають 225 тис. га, що становить 7% території області.

Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, значна тривалість вегетаційного періоду, висока річна сума позитивних температур і достаток опадів у теплий період року дозволяють вирощувати багато сільськогосподарських культур — зернові й зернобобові (у тому числі сою), овочі, картоплю, баштанні. Важливими галузями сільськогосподарського виробництва є м'ясне й молочне тваринництво, птахівництво.

Земельні ресурси області становлять 36 266 км². Є 391,1 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі близько 136,1 тис. га орних земель. При проведенні меліоративних робіт площа ріллі може бути збільшена в 3-4 рази.

Історія[ред.ред. код]

28 березня 1928 Президія ЦВК СРСР приймає постанову «Про закріплення за КОМЗЄТом для потреб суцільного заселення працюючими євреями вільних земель у приамурській смузі Далекосхідного краю». 20 серпня 1930 ЦВК РРФСР приймає постанову «Про утворення в складі Далекосхідного краю Біро-Біджанського національного району».

Після перетворення всіх інших автономних областей РРФСР/РФ у республіки на початку 1990-х років Єврейська АО залишилася єдиною автономною областю РФ. Від інших національних автономій у складі Росії (а раніше й усього СРСР) Єврейська АО відрізняється унікальною історією; вона створена на початку 1930-х років як національно-територіальне утворення для переселенців, що прибули туди вже в роки Радянської влади, на території, що ніколи раніше не була місцем компактного проживання цього народу. Євреї-переселенці, що прибули в Приамур'я в 1930-і роки, і їхні нащадки ніколи не становили більшості населення АО, а після масштабної еміграції в Ізраїль в 1990-і роки стали дуже невеликою меншістю. Однак назва й статус автономної області, що підтримується неповторним символічно-культурним колоритом і історичною долею, зберігається.

Населення[ред.ред. код]

Населення області — 188,7 тис. осіб (на 1 січня 2005); ЄАО — один із найменше населених суб'єктів РФ. За даними Всеросійського перепису населення 2002 та 2012 року національний склад області наступний:

Народ Чисельність, 2002. (*) 2012. (*)
Росіяни 171 697 (89,94 %) 160 185 (92,7 %)
Українці 8 483 (4,44 %) 4 871 (2,8 %)
Євреї 2 327 (1,22 %) 1 628 (1,0 %)
Татари 1 196 (0,63 %) 879 (0.5 %)

Релігія[ред.ред. код]

На 1 жовтня 2004 р. в області зареєстровано 34 релігійні іудейські організації, а також 17 організацій євангельських християн-баптистів та інші. У дні святкування 70-річчя Єврейської автономної області відбулося відкриття Головної синагоги, побудованої по всіх канонах іудаїзму.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Міський округ:

Райони:

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 2 тисяч
2007
Біробіджан 74,7 Приамурський 3,9
Облуч'є 10,8 Бабстово 3,8 (2003)
Ніколаєвка 7,7 Біра 3,7
Ленінське 7,0 (2003) Птичник 3,0 (2003)
Смідович 5,4 Біракан 2,5
Амурзет 5,4 (2003) Ізвестковий 2,0
Теплоозьорськ 5,0

Мінеральні ресурси[ред.ред. код]

На території ЄАО виявлені й розвідані родовища більше 20 видів корисних копалин, у тому числі великі родовища заліза, марганцю, олова, золота, графіту, брусита, магнезитів, цеолітів, будматеріалів, є цілющі мінеральні джерела. По насиченості родовищ і рудопроявлений, концентрації корисних копалин область є однієї з найбагатших територій Росії. Однак потенціал її природних ресурсів до кінця не вивчений і не розвіданий. До того ж переважна частина продукції мінерально-сировинного комплексу вивозиться,переробних підприємств украй мало. Найперспективніші поклади корисних копалин можуть і повинні привернути увагу вітчизняних і закордонних інвесторів. Це дозволило б повніше використовувати мінерально-сировинну базу ЄАО.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]