Єврейська автономна область
| Єврейська автономна область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Еврейская автономная область | |||||
| ייִדישע אױטאָנאָמע געגנט | |||||
|
|||||
.svg) |
|||||
| Єврейська автономна область на карті Росії | |||||
| Адміністративний центр | Біробіджан | ||||
| Площа - Усього |
64-а 36 300 км² |
||||
| Населення - Усього |
80-а |
||||
| Федеральний округ | Далекосхідний | ||||
| Економічний район | Далекосхідний | ||||
| Автомобільний код | 79 | ||||
| Часовий пояс | MSK+7 (UTC+11) | ||||
Євре́йська автоно́мна о́бласть (рос. Евре́йская автоно́мная о́бласть; їдиш ייִדישע אױטאָנאָמע געגנט — їдише ойтономе ґеґнт) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.
Адміністративний центр — м. Біробіджан.
Межує на півдні з Китаєм (по річці Амур), на заході — з Амурською областю, на сході — з Хабаровським краєм.
Утворено 28 березня 1928.
Зміст |
Географічне положення [ред.]
За своїми природними і кліматичними умовами область належить до одного зі сприятливих куточків Далекого Сходу Росії. Її територію представлено двома типами рельєфу — гірським і рівнинним. Гірські області — південна частина великої Хінгано-Буреїнської гірської системи, що займає приблизно половину всієї площі. Рівнинна частина, що простирається на півдні й сході, представляє західну окраїну Середньо-Амурської низовини.
Клімат помірний, мусонний. Зима мало сніжна й холодна (середні температури -25…-40 °C), літо тепле й вологе. Значний вплив на клімат робить рельєф місцевості. Протягом року на рівнині випадає 450—500 мм опадів, причому близько 75 відсотків опадів випадає в період із травня по вересень.
Головне багатство області — родючі землі, різноманітні корисні копалини, ріки Амур, Біра, Біджан і їхні притоки з різноманітною іхтіофауною, великі ліси. З 2,2 млн га лісових угідь 170 тис. га зайнято кедровими лісами, 223 тис. га — ялиново-ялицевими, 145 тис. га — листяними. Запас деревини становить 167 млн м³.
З південного заходу, півдня й південного сходу на протязі 584 км територія області омивається водами однієї з найбільших рік Євразії — Амуру. Ширина русла в західних межах області (біля села Пашково) — 1,5 км, у східних — 2,5 км. Амур покритий льодом 5 місяців — з кінця листопада до двадцятих чисел квітня. Узимку товщина льоду досягає 2 м, що дозволяє здійснювати по ріці вантажні й пасажирські перевезення. Навігація триває в середньому 180 днів. До басейну Амуру належить ряд великих (завдовжки більше 10 км) і 1146 малих (завдовжки менш 10 км) рік. Це Біра, Біджан, Біракан, Ін, Урмі, Ікура й інші. Загальна довжина річкової мережі становить 8231 км. Верхів'я рік Біра й Біджан служать нерестовищем для далекосхідної кети.
Флора області налічує сотні найменувань рослин, у тому числі більше 200 медоносних, близько 300 видів лікарських, тайга багата ягодами, грибами й горіхом. Різноманітний тваринний світ: тут водяться бурий і гімалайський ведмеді, непальська куниця, лисиця, норка, соболь, кабан, лось, ізюбр, фазан, різні породи качок. Фауна ссавців нараховує 59 видів.
У водоймах області живе 73 виду риб, у тому числі білий і чорний амур, верхогляд, желтощек, калуга, кета, ленок, амурський лящ, осетер, короп, минь, таймень, товстолоб, харіус, щука й інші. Сім видів, що перебувають під особливою охороною, занесені в Червону книгу Росії. Для відтворення далекосхідної популяції лососевих риб в області діє два риборозплідні заводи потужністю закладки 64,5 млн ікринок у рік.
П'ять державних природних комплексних заповідників займають 225 тис. га, що становить 7% території області.
Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, значна тривалість вегетаційного періоду, висока річна сума позитивних температур і достаток опадів у теплий період року дозволяють вирощувати багато сільськогосподарських культур — зернові й зернобобові (у тому числі сою), овочі, картоплю, баштанні. Важливими галузями сільськогосподарського виробництва є м'ясне й молочне тваринництво, птахівництво.
Земельні ресурси області становлять 36 266 км². Є 391,1 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі близько 136,1 тис. га орних земель. При проведенні меліоративних робіт площа ріллі може бути збільшена в 3-4 рази.
Історія [ред.]
28 березня 1928 Президія ЦВК СРСР приймає постанову «Про закріплення за КОМЗЄТом для потреб суцільного заселення працюючими євреями вільних земель у приамурській смузі Далекосхідного краю». 20 серпня 1930 ЦВК РРФСР приймає постанову «Про утворення в складі Далекосхідного краю Біро-Біджанського національного району».
Після перетворення всіх інших автономних областей РРФСР/РФ у республіки на початку 1990-х років Єврейська АО залишилася єдиною автономною областю РФ. Від інших національних автономій у складі Росії (а раніше й усього СРСР) Єврейська АО відрізняється унікальною історією; вона створена на початку 1930-х років як національно-територіальне утворення для переселенців, що прибули туди вже в роки Радянської влади, на території, що ніколи раніше не була місцем компактного проживання цього народу. Євреї-переселенці, що прибули в Приамур'я в 1930-і роки, і їхні нащадки ніколи не становили більшості населення АО, а після масштабної еміграції в Ізраїль в 1990-і роки стали дуже невеликою меншістю. Однак назва й статус автономної області, що підтримується неповторним символічно-культурним колоритом і історичною долею, зберігається.
Населення [ред.]
Населення області — 188,7 тис. осіб (на 1 січня 2005); ЄАО — один із найменше населених суб'єктів РФ. За даними Всеросійського перепису населення 2002 року національний склад області був наступний:
| Народ | Чисельність, 2002, тис. (*) |
|---|---|
| Росіяни | 171 697 осіб (89,94 %) |
| Українці | 8 483 осіб (4,44 %) |
| Євреї | 2327 осіб (1,22 %) |
| Татари | 1196 осіб (0,63 %) |
| Білоруси | 1182 осіб (0,62 %) |
Релігія [ред.]
На 1 жовтня 2004 р. в області зареєстровано 34 релігійні іудейські організації, а також 17 організацій євангельських християн-баптистів та інші. У дні святкування 70-річчя Єврейської автономної області відбулося відкриття Головної синагоги, побудованої по всіх канонах іудаїзму.
Адміністративний устрій [ред.]
Міський округ:
- Місто Біробіджан
Райони:
Населені пункти [ред.]
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 2 тисяч 2007 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
Мінеральні ресурси [ред.]
На території ЄАО виявлені й розвідані родовища більше 20 видів корисних копалин, у тому числі великі родовища заліза, марганцю, олова, золота, графіту, брусита, магнезитів, цеолітів, будматеріалів, є цілющі мінеральні джерела. По насиченості родовищ і рудопроявлений, концентрації корисних копалин область є однієї з найбагатших територій Росії. Однак потенціал її природних ресурсів до кінця не вивчений і не розвіданий. До того ж переважна частина продукції мінерально-сировинного комплексу вивозиться,переробних підприємств украй мало. Найперспективніші поклади корисних копалин можуть і повинні привернути увагу вітчизняних і закордонних інвесторів. Це дозволило б повніше використовувати мінерально-сировинну базу ЄАО.
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Jewish Autonomous Oblast |
- Єврейська автономна область — офіційний сайт (рос.)
- Єврейська автономна область в довіднику-каталозі «Уся Росія» (рос.)
- «Біробіджан», Електронна єврейська енциклопедія (рос.)
- Геральдика області (рос.)
|
||||||||||
|
|||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||
