Самара (притока Дніпра)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Самара | |
|---|---|
 Самара |
|
| Витік | с. Мар'ївка у Донецькій області. |
| Гирло | Дніпро |
| Країни басейну | Україна, Росія |
| Довжина | 311 км |
| Притоки | Праві
Ліві |
Сама́ра, Самар, Самарь, ліва притока Дніпра, довжина 311 км, сточище — 22660 км². Бере початок на західних схилах Донецького кряжа, далі тече Придніпровською низовиною. Ширина річища Самари до впадіння річки Вовчої 15-40 м, нижче — до 40 — 80 м, найбільша — 300 м. Пригирлова ділянка Самари затоплена водами водосховища — озеро імені Леніна.
Живлення переважно снігове; замерзає в грудні, скресає у березні. Найбільші притоки Самари: Вовча (323 км), Бик (101 км) та Тернівка (80 км).
Бере початок у селі Мар'ївка у Донецькій області.
Використовується для водопостачання і для зрошення. У пониззі — судноплавна.
Зміст |
[ред.] Назва
За руськими літописами носила назву Сніпород, Снопород.
Українські і козацькі джерела означають річки як Самар, й іноді Самарь. Пізніше, з приходом московської влади назва річку почали називати Самара.
[ред.] Притоки Самари
[ред.] Праві
Опалиха, Тернівка, Свидовок, Мала Тернівка, В'язовок, Вільнянка, Кільчень, Кримка
[ред.] Ліві
Водяна, Гнилуша, Бик, Чаплина, Гніздка, Кочерга, Вовча, Пісчана, Підпільна, Татарка та Маячка
[ред.] Поселення над річкою
Над Самарою розтащовані
- міста: Тернівка (західний край), Павлоград (північні райони), Новомосковськ (також Кулебівка), Підгородне (східний край), Дніпропетровськ (північно-східні райони)
- селища: Олександрівка, Петропавлівка, Гвардійське, Черкаське
- великі села: Хороше, Самарське, Брагинівка, Миколаївка, Дмитрівка, Богуслав, Вербки, В'язовік, Василівка, Вільне, Хащеве, Орлівщина, Піщанка, Новоселівка, Олександрівка.
[ред.] Забруднення річки
Найбільш характерним забрудненням ріки Самара являється висока мінералізація її води, яка обумовлена скидом шахтних вод Донецької області та ДХК «Павлоградвугілля». Високий вміст сухого залишку (1790 — 3936 мг/дм3), хлоридів (240 — 783 мг/дм3), сульфатів (652 — 1590 мг/дм3) спостерігається по всій течії ріки від створу на кордоні області до гирла, незначні коливання якого залежать від періодичних скидів шахтних вод ДКХ «Павлоградвугілля» по балках Косьмінна та Свідовок.
Для всіх створів річки Самара характерне високе забруднення води завислими речовинами, залізом, нафтопродуктами, ХСК, марганцем, нікелем, кобальтом, кадмієм. У деяких створах Самари відмічається підвищений вміст нітритів та амонію. Лише по незначній кількості показників (нітратах, фосфатах, цинку, АПАР) якість води ріки відповідає нормативам ГДК для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
|
|
||
|---|---|---|
| Праві притоки | Друть • Березина • Прип'ять • Ірпінь • Тетерів • Рось • Тясмин • Інгулець • Базавлук |  |
| Ліві притоки | Сож • Десна • Трубіж • Сула • Псел • Ворскла • Оріль • Самара • Конка | |
| Водосховища | Дніпровське • Дніпродзержинське • Канівське • Каховське • Київське • Кременчуцьке | |
| Міста | Смоленськ • Орша • Могильов • Київ • Переяслав-Хмельницький • Канів • Черкаси • Кременчук • Світловодськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ • Запоріжжя • Нікополь • Енергодар • Нова Каховка • Херсон | |
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
