Дімітріс Сгурос
| Дімітріс Сгурос | |
|---|---|
| Народився |
30 серпня 1969[1] (54 роки) Афіни, Греція |
| Країна |
 Греція |
| Діяльність | музикант, піаніст, композитор |
| Alma mater | Мерілендський університет, Афінська консерваторія, Королівська музична академія і Університет Оксфорда |
| Вчителі | Maria Herogiorgioud |
| Знання мов | грецька[2] |
| Роки активності | 1977 — тепер. час |
| Жанр | класична музика |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 3857801 |
| Сайт | sgouros-pianist.com |
Дімітріс Сгурос (грец. Δημήτρης Σγούρος, 30 серпня 1969, Афіни) — грецький піаніст-віртуоз, поліглот — вільно володіє шістьма мовами.
Біографія[ред. | ред. код]
Почав грати на фортепіано у віці шести років, дав свій перший концерт у віці семи років. У 12 років він вде закінчив консерваторію в Афінах із дипломами піаніста та викладача гри на фортепіано, отримавши першу премію і золоту медаль.
1982 року у віці неповних 13 років він виконував Фортепіанний концерт № 3 Рахманінова в Карнегі-Холі в Нью-Йорку із Національним симфонічним оркестром під керуванням Мстислава Ростроповича. Його виконання було представлене як один з найбільш вражаючих музичних дебютів століття.
Сгурос продовжив навчання в Королівській Академії в Лондоні, а пізніше в університеті Меріленда, Коледж-Парк у Сполучених Штатах. Закінчив обидва заклади з найвищими оцінками. Крім свого незвичайного музичного таланту, Дімітріс Сгурос вільно володіє шістьма мовами і з відзнакою закінчив математичний факультет університету Афін.
Гастролі Дімітріса Сгуроса вже відбулись по всьому світу, включаючи Австралію, Австрію, Болгарію, Китай, Францію, Німеччину, Ізраїль, Італію, Японію, Корею, Росію, Румунію, Південну Африку, Іспанію і Туреччину. Він грав для королівських родин Великої Британії, Монако та Швеції, також грав під управлінням таких імен, як Герберт фон Караян, Леонард Бернстайн, Еміль Табаков, Курт Мазур, Євген Свєтланов. З березня 1988 року відбулись три «Фестивалі Сгуроса» в Гамбурзі, Любляні і Сінгапурі.
25 березня 2009 року Дімітріс Сгурос в День незалежності Греції взяв участь в концерті класичної музики у Національній філармонії України[3].
Відгуки[ред. | ред. код]
- Після спільного виступу у Карнегі-холі Мстислав Ростропович назвав Сгуроса «…диво природи, музичне явище, послане Богом».
- Святослав Ріхтер сказав: «Здається, що геній музики схожий на птаха, який літає у пошуках розуму, в якому він міг оселитись. Цей птах зупинився на світлій голові молодого грека — гнізда Дімітріса Сгуроса».[4]
- Артур Рубінштейн поділився за два місяці до смерті: «Я дякую Богові за те, що залишає мене вживих, аби я міг чути гру Сгуроса. Він найкращий піаніст з тих, кого я коли-небудь чув, включаючи мене самого».[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Концерт за участі Д. Сгуроса в Національній філармонії України з нагоди 25 березня[недоступне посилання]
- ↑ Biography of Greek Pianist
- ↑ Dimitris Sgouros - Soloist. Архів оригіналу за 4 липня 2008. Процитовано 21 січня 2010.