Сквира (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Сквира

Попільня-Сквира
Південно-Західна залізниця
Козятинська дирекція
місто Сквира

Пост ЕЦ
Пост ЕЦ
Пост ЕЦ
49°45′21″ пн. ш. 29°39′18″ сх. д. / 49.75583333336077629° пн. ш. 29.65500000002777981° сх. д. / 49.75583333336077629; 29.65500000002777981
Рік відкриття 1915 (109 років)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 1
Тип платформ(и) берегова
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 133 км від ст.Київ-пас.
Відстань до , км 69 км до Фастова
Код станції 343206 ?
Код «Експрес-3» ?
Послуги Прийом та видача повагонних відправок вантажів, які допускаються до зберігання на відкритих майданчиках станцій. Прийом та видача вантажів повагонними і дрібними відправками, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних шляхах і місцях незагального користування.
Мапа
Сквира на Вікісховищі

Сквира — проміжна станція 5 класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці (Україна), кінцева станція лінії від станції Попільня (на дільниці Козятин I — Фастів I) довжиною 30 км. Відстань до ст. Козятин I — 84 км, до ст. Фастів I — 69 км.[1][2]

Історія[ред. | ред. код]

Відкрита 1915 року.[3]

Від початку станція і ділянка залізниці до станції Попільня були вузькоколійними, на ділянці курсували вантажно-пасажирські поїзди. Перешивка на широку колію була здійснена у 1970—1971 роках, тоді ж було ліквідовано пасажирські перевезення.

В часи ІІ світової війни залізнична лінія Попільня-Сквира мала продовження далі до с. Шамраївка (Руда), де існував цукровий завод. На даний час залишився тільки земляний насип, частково ліквідований, а також залишки просік в лісових масивах, через які проходила траса залізниці.

Станом на вересень 2019 року станція обслуговує виключно вантажні перевезення. З чотирьох станційних колій дві виведено з експлуатації (для відновлення руху необхідно проведення колійних робіт).

Станція Сквира обслуговує: ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», елеватор, сховище нафтопродуктів, пункт заготівлі металобрухту та деякі інші організації.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  3. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]