Скіджорінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скіджорінг із собаками
Скіджорінг з кіньми; деякі варіанти включають стрибки та різні трюки

Канікрос — вид спорту за участю домашніх тварин.

Скіджорінг[ред.ред. код]

Загальні положення[ред.ред. код]

Скіджорінг - зимова дисципліна їздового спорту, в якій лижники-гонщики змагаються на лижній трасі, пересуваючись вільним стилем за однією або двома собаками. Лижник сполучений з собакою спеціальним амортизаційним шнуром, пристебнутим до поясу. Проте рухається спортсмен не на буксирі, а як при звичайному лижному пересуванні, з використанням палиць. При цьому собака повинен знаходитися завжди попереду.Колись скіджорінг використовувався для індивідуального тренування ватажків упряжок, але швидко став окремим популярним зимовим видом їздового спорту. Цей спорт доречний також тим любителям активного відпочинку, хто не бажає брати участь в змаганнях, а просто хоче підтримувати у формі себе і свого собаку. Фізичні заняття разом з улюбленою твариною дарують радість, а відчуття від швидкої їзди на лижах при швидкості 20-30 кілометрів на годину - чудові!

Що необхідно[ред.ред. код]

Зі всіх видів їздового спорту найшвидше розвивається саме скіджорінг, оскільки для нього немає необхідності набувати дорогого устаткування і інвентаря, а також для проведення змагань і занять скіджорінгом досить звичайної лижної траси. Для занять скіджорінгом необов'язково мати собаку їздової породи, такі як сибірський хаскі - в цьому вигляді спорту дуже добре показують себе й німецькі вівчарки, німецький курцхар, доберман, чорний тер'єр і інші собаки - найголовніше хороше здоров'я і бажання бігти. Від господаря особливої спортивної форми і майстерності не потребується - впорається навіть початкуючий любитель. Починати заняття скіджорінгом можна без дорогої екіпіровки. Вам знадобляться звичайні бігові лижі і палиці, а також спеціальний пояс, до якого кріпиться амортизаційний шнур (потяг) завдовжки 2,5 - 4 метри. Інший кінець шнура пристібається до шлеї собаки. Шлея обов'язково має бути з м'якими прокладками на грудях і плечах. Шкіряну шлею використовувати не рекомендується. Наступний крок – вчення вашого собаки. Для скіджорінга потрібно навчити собаку тягнути і зупинятися по команді. А ще дуже корисно розучити команди «ліво» і «право». Починати заняття скіджорінгом слід з невеликих дистанцій - собака не повинен перевтомлюватися, це повинно бути їй в задоволення.

Основні вимоги на змаганнях[ред.ред. код]

Собака має бути запряжена в шлею, що має м'які прокладки на грудях, і сполучена з поясом гонщика спеціальним шнуром з амортизатором, останній повинен знаходиться в частині, ближній до спортсмена. Якщо собак дві, вони запрягаються парою, потяги їх з'єднуються і переходять в один шнур, який також закінчується амортизатором і кріпиться до поясу спортсмена. Пояс гонщика на спині має бути шириною не менше 7 см шириною, а спереду мати відкритий крюк або з'єднання, що швидко розстібається у випадку виникнення небезпечної ситуації. Для безпеки собаки заборонено мати будь-які металеві кріплення на кінці шнура з боку спортсмена. Зовсім нещодавно скіджорінг вперше був включений в Чемпіонат Світу, який проходив на Алясці у Фербанксе. Дистанція в цьому класі — до 12 км.

Посилання[ред.ред. код]

Скіджорінг з кіньми[ред.ред. код]

Скіджорінг з собаками[ред.ред. код]