Гній (добриво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кінський гній на пасовищі (у правому нижньому куті фотографії).
Кал кінський
Гній з підстилкою
Тибетські пельмені готують на паливі з гною яків.
Висушування коров'ячого калу на стіні в провінції Юньнань (Китай)

Гній — суміш посліду або кізяка з підстилкою, що використовується як місцеве органічне добриво.[1] Утворюється в результаті ферментативної, зокрема мікробної, переробки бур'янів і кормових трав та калу худоби. Має характерний запах і консистенцію. Використовується як природне добриво або паливо.

Терміни[ред.ред. код]

  • Кізяк1 — «послід, кал свійських тварин» — запозичення з тюркських мов.[2] (див. інші значення слова Кізяк).
    • Кизик — «овечий послід» — запозичення з тюркської мови.[3]
  • Кирпич — «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; турецьке kerpiç «цегла-сирець», татарське кирпеч «цегла» виводяться з перської мови.[4]
  • Аргал (астраханське, тобольське, забайкальське[5]) — сухий кізяк. Використовують як паливо в безлісних місцевостях Азії. Слово запозичене з монгольської мови.[6]
  • Гній — від «гнити», споріднене з грецьким χνίει «розпадається на дрібні частки».[7]

Використання в якості добрив[ред.ред. код]

Склад свіжого гною на солом'яній підстилці (%)
Вид тварин Вода Орган.
речовина
Азот,
N
Фосфор,
P2O
Калій,
K2O
Кальцій,
CaO
Велика рогата худоба 77,3 20,3 0,50 0,23 0,59 0,40
Коні 71,3 25,4 0,77 0,28 0,63 0,21
Вівці, кози 64,6 31,8 0,83 0,23 0,67 0,33
Свині 72,4 25,0 0,65 0,19 0,60 0,18

У будівництві[ред.ред. код]

Кінський гній не бажано використовувати для ремонту житлових приміщень, як це іноді трапляється у сільській місцевості.[9] Дослідженнями встановлено, що в 1 кг кінського гною цезію-137 у 3 – 5 разів більше, ніж в 1 кг коров’ячих екскрементів, і в 3 – 10 разів більше, ніж у пасовищній траві.[9]

Використання в якості палива[ред.ред. код]

В 1920 році в Сибірському учбово-дослідному господарстві було збудовавно газогенераторну установку для двигуна внутрішнього згорання в 20 к.с. первинним паливом для якої могли бути використані опале листя, солома, полинь або кизяк в кирпичах.[10] Інтенсивність газифікації соломи, очерету і кізяка може знаходитись в межах 600-700 тисяч ккал/м² год..[11]

Гній (часто свинячий) використовується в біогазових установках для отримання біогазу.

Для вирощування печериць[ред.ред. код]

Гній в суміші з соломою після ферментації в буртах використовується в якості субстрату для вирощування печериць. Для вирощування печериць використовують кінський гній від стійлових коней, а при відсутності його використовують курячий послід, гній ВРХ, овець, кіз, свиней, яків, мулів, людські фекалії.[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: Том другий (Г-Ж) / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: П.П.Доценко, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1971 (с.: 96)
  2. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінки:443-444)
  3. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:430)
  4. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:437)
  5. Доп. к опыту Обл. Великорусск. Словаря, СПб, 1858
  6. Етимологічний словник Фасмера
  7. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том перший (А-Г) / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), І.К.Білодід, В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1982. (с.: 537)
  8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005. На сайті lingvo.ua, інший сайт.
  9. а б Гопка Б. М., Хоменко М. П., Павленко П. М. Конярство: Підручник. — К.: Вища освіта, 2004. — 320 с.: іл. ISBN 966-8081-19-6
  10. Л.К.Коллеров / Газомоторные установки, 1951 (с.:109-110)
  11. Л.К.Коллеров / Газомоторные установки, 1951 (с.:41,43)
  12. Морозов А.И. Выращивание шампиньйонов. — М. ООО «Издательство АСТ»; Донецк «Сталкер», 2001. — 48 с. ISBN 5-17-008508-7 (ООО «Издательство АСТ»)
    ISBN 966-596-437-2 («Сталкер»)

Див. також[ред.ред. код]


Плуг Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.