Сонечко семикрапкове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сонечко семикрапкове
Імаго семикрапкового сонечка
Імаго семикрапкового сонечка
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Сонечка (Coccinellidae)
Підродина: Coccinellinae
Рід: Coccinella
Вид: Сонечко семикрапкове
Біноміальна назва
Coccinella septempunctata
Linnaeus, 1758

Сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata) — поширений в Євразії, Північній Америці та Австралії вид жуків родини сонечок. Використовується для біологічної боротьби із сільськогосподарськими шкідниками. Найбільш звичайний вид родини в Україні.

Опис[ред.ред. код]

Розмір тіла — 5—8 мм. Забарвлення тіла знизу чорне, передньогруди чорні, з двома білувато-жовтими плямами на передніх кутах. Надкрила жовті, руді або червоні, кожне із трьома чорними плямами та ще однією спільною чорною плямою біля щитка.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Личинка

Як і більшість сонечок, хижаки, але можуть споживати пилок рослин і спори грибів. З яйця вилуплюється личинка, яка живиться дрібними комахами: попелицями, кокцидами, яйцями лускокрилих, трипсами тощо. Імаго також хиже.[1]

Токсична речовина кокцинелін, на яку багата гемолімфа сонечок

Жуки отруйні для більшості хижаків. При небезпеці виділяють жовтуватий секрет на згинах кінцівок, що містить N-оксид кокцинеліну[es]. Яскравий колір надкрил виконує попереджувальну роль для хижаків.

Зимують у стадії імаго. Навесні активно мігрують.

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічається в Європі і Азії, інтродуковане у Північну Америку і Австралію для боротьби із попелицями. Звичайний вид в Україні.

Сонечка зустрічаються у найрізноманітніших біотопах і екосистемах: у лісах, луках, степах, агроценозах, містах тощо. Крім того, після завезення у Північну Америку семикрапковому сонечку вдалося витіснити місцевий близький вид Coccinella novemnotata[en] з власних екосистем. Ентомологи пояснюють таке поширення високим генетичним і фенотиповим різноманіттям.[2]

Сонечка і людина[ред.ред. код]

Двокрапкове сонечко використовується для боротьби з дрібними комахами-шкідниками, зокрема в оранжереях і в садах.

Широке розповсюдження, чисельність та яскраве забарвлення призвели до появи значної клькості народних назв сонечка. На Західному Поліссі відомі назви «бездрик», «зозулька», «жовтобрушка» тощо [3].

Згадкою про сонечко семикрапкове починається роман Любко Дереша «Тереза та парабола»[4]:

« Сонечко семикрапкове (також знане в деяких колах як Coccinella septempunctata) своєю появою десь між пермом і тріасом створило справжню архаїчну сенсацію. Воно вилізло з-за обрію бруньки на самісінькому чубкові дерева гінкго, вказуючи білими цятками в керунку палаючого оранжем заходу. В цю секунду тріумфу сонечко видавалося сяючою планетою, що затулила сонце. На півкулі маренового в чорну горошину панцира лищали неозорі хітинові бліки. Сонечко завмерло на тлі велетенського диска сонця і вмиротворено заворушило вусиками.  »

Примітки[ред.ред. код]