Біотоп

Біото́п (грец. βιος — життя і грец. τοπος — місце) — ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо). Біотоп є основною екологічною одиницею класифікації ділянок земної поверхні за ступенем їх подібності. Зазвичай біотоп заселений певним угрупованням організмів (біоценозом). Разом із біоценозом біотоп складає біогеоценоз, себто є його неорганічною компонентою. У більш вузькому тлумаченні біотоп розглядають, як середовище існування комплексу тварин, що входять у біоценоз.

Біотопи об'єднують разом у т. зв. біохори.

Приклади біотопу — ялинник, діброва, сіножать, скеля, печера, дно водойми, калюжа, болото тощо.

Термін біотоп запроваджений німецьким ученим Гессе (нім. Hesse) у 1924 році.

Класифікація

Див. статтю Класифікація біотопів

Див. також

• Біогеоценоз
• Біохор
• Екосистема
• Мероценоз

Джерела

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. Москва. Изд-во Советская Энциклопедия. 1989.(рос.)
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.