Стариця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема утворення стариці
Серпоподібні стариці в долині меандруючої річки Сунгарі, на захід від Харбіна, Китай. Супутниковий знімок
Стариця (на передньому плані) в заплаві річки Вирви

Стари́ця (інші назви — стари́к, старорі́чище, старорі́ччя) — відокремлена від річки ділянка (зазвичай меандр) її колишнього річища або озеро, що лежить у старих залишених річкою річищах.

Має видовжену звивисту чи підковоподібну форму. Спочатку стариця є старичним озером, яке поступово заноситься наносами, замулюється, заростає і перетворюється на болото, а потім — вологі луки. Стариці спостерігають переважно на заплавах, рідше на терасах.

Стариці є важливими з природоохоронної точки зору осередками біологічної різноманітності.

Зазвичай невеликі за площею, вони поширені в долинах річок переважно рівнинної частини України — у заплавах Дніпра, Десни, Сули, Псла, Сіверського Дінця. Водночас у деяких розширених і знижених місцях заплав річка може заливати великі площі, утворюючи озера (наприклад, озера Люб'язь і Нобель на річці Прип'ять, Лиман і Борове на річці Сіверський Донець).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]