Стариця

Схема утворення стариці

Серпоподібні стариці в долині меандруючої річки Сунгарі, на захід від Харбіна, Китай. Супутниковий знімок

Стариця (на передньому плані) в заплаві річки Вирви

Стари́ця (інші назви — стари́к, старорі́чище, старорі́ччя) — відокремлена від річки ділянка (зазвичай меандр) її колишнього річища або озеро, що лежить у старих залишених річкою річищах.

Має видовжену звивисту чи підковоподібну форму. Спочатку стариця є старичним озером, яке поступово заноситься наносами, замулюється, заростає і перетворюється на болото, а потім — вологі луки. Стариці спостерігають переважно на заплавах, рідше на терасах.

Стариці є важливими з природоохоронної точки зору осередками біологічної різноманітності.

Зазвичай невеликі за площею, вони поширені в долинах річок переважно рівнинної частини України — у заплавах Дніпра, Десни, Сули, Псла, Сіверського Дінця. Водночас у деяких розширених і знижених місцях заплав річка може заливати великі площі, утворюючи озера (наприклад, озера Люб'язь і Нобель на річці Прип'ять, Лиман і Борове на річці Сіверський Донець).

Див. також

• Стариці Дністра

Джерела

• Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989.