Харбін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харбін
哈尔滨, 哈爾濱
Центральна площа
Центральна площа
Розташування міста Харбін
Основні дані
Країна КНР КНР
Регіон Хейлунцзян
Населення 3 279 454
Площа міста 56.579 км²
Поштові індекси 150000
Телефонний код 86 451
Географічні координати 45°45′ пн. ш. 126°38′ сх. д. / 45.750° пн. ш. 126.633° сх. д. / 45.750; 126.633Координати: 45°45′ пн. ш. 126°38′ сх. д. / 45.750° пн. ш. 126.633° сх. д. / 45.750; 126.633
Висота над рівнем моря 150 м
Міська влада
Веб-сторінка www.harbin.gov.cn
Мер міста Zhang Xiaolian
Харбін на карті Китаю
російський Софійський собор в Харбіні

Харбі́н (кит. Hāérbīn, 哈尔滨, 哈爾濱) — місто в Північно-Східному Китаї (Манчжурія) над рікою Сунгарі, адміністративний центр провінції Хейлунцзян (кит. Heilongjiang sheng, 黑龙江省, 黑龍江省). Великий промисловий і транспортний центр.

Агломерація — 9,54 млн чол. (2005), з них 4,64 млн мешкають в межах міста.

Харбін засновано 1898 у зв'язку з будовою Китайської Східної залізниці (КВЖД), прокладеної Росією на території Манчжурії, що належала Китаєві. Населення Харбіну становили переважно піддані Російської імперії, в основному залізничні службовці й інженери (серед них багато українців).

Українці в Харбіні[ред.ред. код]

До 1918[ред.ред. код]

Українська церква св. Покрови

До 1945 в Харбіні існувала численна українська колонія (20—30 тисяч осіб) - переважно залізничні службовці й інженери, які підтримували тісні зв'язки з Україною, а також з українцями Зеленого Клину.

Українське життя виявлялося в діяльності аматорських (зазвичай при клубах залізничників) і професійних гуртків; 1907 року в Харбіні постав український клуб.

Значне пожвавлення українського життя принесла революція 1917. Тоді засновано ряд установ, які брали активну участь в українському політичному житті Далекого Сходу та підтримували тісний зв'язок з Києвом; у кінці 1917 вислано з Харбіну українську військову частину на Україну під командуванням Петра Твердовського, який восени 1918 повернувся до Харбіну як український консул; організовано українську школу й гімназію, українську православну парафію та низку українських установ, які були об'єднані в будинку українського клубу.

1918–1945[ред.ред. код]

У 1922—1931 українське життя у Харбіну загальмувалося через припинення зв'язків з Зеленим Клином, а також через труднощі, які чинила китайська адміністрація, опанована рос. впливами. Тоді значну ролю відогравало товариство «Просвіта», діяв тижневик «Українське Життя».

Умови для життя покращали від часу, коли 1931 японці створили буферну державу Манчжоу-Го. Воно знову скупчилося в Українському Народному Домі. В Харбіні 1935 постала Українська Національна Колонія як центр для всіх українців у Манчжурії. У 1932—1937 pp. виходив «Манджурський Вісник» (редактор І.Світ), з 1934 українці мали свої радіопередачі.

Після окупації Манчжурії 1945 радянськими військами більшість українців була заарештована й вивезена, а українські установи ліквідовані.

Кількість українців у 1930—1940-х pp. можна визначити на близько 15 000.

Персоналії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]