Сільницький Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Федорович Сільницький
Народився 20 жовтня 1920(1920-10-20)
с. Запілля
Помер 28 березня 1942(1942-03-28) (21 рік)
Q114742310?, Куринська сільська рада, Q3919082?, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
Поховання Kurynad
Громадянство СРСР СРСР
Національність білорус
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди Герой Радянського Союзу Орден Леніна


Михайло Федорович Сільницький (біл. Міхаіл Фёдаравіч Сільніцкі; 22 червня 1903(19030622) — 27 січня 1945) — кулеметник партизанського загону Д. Ф. Райцева на території тимчасово окупованої Вітебської області БРСР. Герой Радянського Союзу (1942, посмертно)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 жовтня 1920 року в селі Запілля (нині Вітебського району Вітебської області Білорусі) у селянській родині. Білорус. Закінчив 5 класів. Працював у колгоспі, на будівництвах у Вітебську.

Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1941 року. Кулеметник партизанського загону Д. Ф. Райцева комсомолець Михайло Сильницький 28 березня 1942 року в бою із ворожим загоном у сіл Плоти та Курино, прикриваючи відхід загону, знищив десятки гітлерівців. Оточений ворогами, загинув в рукопашній сутичці. Похований в селі Курино.

15 травня 1942 комсомольцю Сільницькому Михайлу Федоровичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка встановлена ​​у Вітебську на будинку по вулиці, що носить ім'я М.Сільницького. У школі села Курино відкрито музей. Колгосп в Полоцькому районі Вітебської області Білорусі був також названий його ім'ям.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза тов. Сильницкому М. Ф.» от 15 мая 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 5 июня (№ 20 (179)). — С. 1.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)