Сіта
Сіта (санскр. सीता) (буквально з санскриту - «борозна», тому що у дитинстві її знайшли у борозні під шаром дерену, коли її батько розорювали землю для здійснення яджни). Дружина Рами, персонаж у поемі «Рамаяна», вважається втіленням богині краси Лакшмі. Батько Сіти - Джанака, тому її іноді називали Джанакі. Сіта - місячне світло, що дарує прохолоду, а Рамачандра - Рама, прекрасний як місяць. Так само як світло місяця йде від Місяця, так і Сіта слідувала за своїм коханим Рамою. З усіх жителів Мітхіли лише Сита могла зрушити важкий ящик, всередині якого зберігався лук Шиви, тому її батько Джанака міг видати її заміж тільки за того, хто був би настільки ж сильний, як Сіта. І пообіцяі її за дружину тому, хто зміг би натягнути тятиву на цей лук. Багато принців робили спроби підняти лука, але безуспішно. А Рама не тільки натягнув тятиву цього лука, але і зламав його.
Сіта переїхала в Айодхью, але, через певний час, дізналася від Рами про те, що трапилося і добровільно погодилася піти у вигнання в ліс на 14 років разом з ним і Лакшманом. Але перебуваючи разом з Рамою, будь то в палаці або в дрімучих джунглях відчувала себе щасливою і вела себе скромно.[1][2] [3][4] [5][6]
Примітки [ред.]
- ↑ "Contemporary Influence of Sita" by Anju Bhargava [1];
- ↑ "Sitayanam - A Woman's Journey of Strength" by Anju P. Bhargava;
- ↑ "Contemporary Influence of Sita" by Anju Bhargava [2];
- ↑ "Sitayanam - A Woman's Journey of Strength" by Anju P. Bhargava;
- ↑ "Sitayanam - A Woman's Journey of Strength" by Anju P. Bhargava;
- ↑ Vedavati, The Encyclopaedia for Epics of Ancient India
Література [ред.]
- Індуїстській богині: Бачення Божественного Жіночого в індуїстській традиції релігійної(ISBN 81-208-0379-5) Девіда Кінслі
- Рамаяна(2001), Рамеш Менон
Посилання [ред.]
|
|
|||||
