Теліженко Микола Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теліженко Микола Матвійович
Народження 16 березня 1951(1951-03-16)
Звенигородка, Київська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 3 травня 2024(2024-05-03) (73 роки)
Національність українець
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Вижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978)
Діяльність скульптор
Вчитель Сахро Степан Васильович
Член Національна спілка художників України і Національна спілка майстрів народного мистецтва України
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Народний художник України Заслужений художник України

Микола Матвійович Теліженко (16 березня 1951, Звенигородка — 3 травня 2024[1]) — радянський і український скульптор, графік. Народний художник України, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Теліженко народився 16 березня 1951 року у місті Звенигородці Черкаської області. Закінчив Вижницьке училище ужиткового мистецтва. У 1978 році закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Педагоги з фаху — В. Борисенко, В. Овсійчук, М. Курилич. З 1979 року живе та працює у Черкасах.

З 1987 року член Національної спілки художників України. Заслужений художник України. Учасник багатьох міжнародних конкурсів та симпозіумів по скульптурі.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі декоративно-прикладного мистецтва. Основні твори:

  • панно «Свято врожаю» (1984);
  • панно «Осінні перевесла» (1986);
  • «Струни Дніпра» (1990);
  • панно «Байда-Вишневецький» (2001).

У Черкасах його мозаїчні панно прикрашають магазин «Рубін» («Козак Мамай») і естраду дитячого парку (мозаїка «Скоморохи»). На школі в селі Будище Черкаського району він виконав найбільший в Україні мозаїчний портрет Тараса Шевченка. Художник є автором іконостасу Покровської церкви в Черкасах та ікон у Ільїнській церкві в Суботові. Він співавтор пам'ятника жертвам Чорнобильської трагедії в Соборному сквері (колишньому Першотравневому парку) Черкас, меморіальних знаків (хрестів), встановлених на могилі гетьмана України Петра Дорошенка (село Ярополче Московської обл.) та на символічній могилі Нестора Махна у Гуляйполі.

Автор пам'ятників учасникам антибільшовицького селянського повстання 1920 року в с. Легедзине та жертвам голодомору 1932 — 33 рр., що споруджений у Бельгії, в місті Рейн[2].

Автор прапора Черкас, герба Черкащини і деяких районів області.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Олександра Василівна (1952 р.н.) — Заслужений художник України; донька Леся та син Тарас.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Народний художник України (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[3]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (25 грудня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток культурно-мистецької спадщини України, високу професійну майстерність та активну участь у проведенні Фестивалю мистецтв України[4]
  • Заслужений художник України (26 червня 2006) — За вагомий особистий внесок у державне будівництво, утвердження конституційних прав і свобод громадян, соціально-економічний і духовний розвиток України[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Помер скульптор Микола Теліженко, укрінформ, 03.05.2024
  2. http://biography.nbuv.gov.ua/data/data/bibliogr/3039.pdf
  3. Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 25 серпня 2021.
  4. Про нагородження працівників культури і мистецтв Черкаської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 25 серпня 2021.
  5. Указ № 578/2006 від 26.06.2006 Про відзначення державними нагородами. zakononline.com.ua (рос.). 26 червня 2006. Процитовано 25 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]