Тепловізор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення будівлі у тепловізорі

Теплові́зор (інфрачервона камера) — оптико-електронний прилад для візуалізації температурних полів та вимірювання температури. Переважно працює в інфрачервоній частині електромагнітного спектру - теплові зображення утворюється завдяки зміщенню максимумів спектрів власного випромінювання тіл під час їх нагрівання у короткохвильову область.

Тепловізори розділяють за принципом дії на сканувальні і з багатоелементним приймачем випромінювання. Приймач випромінювання може бути охолоджуваним або неохолоджуваним.

На початку тепловізори переважно застосовувались для військових потреб, особливо на літальних апаратах. Такі системи називались системами FLIR (Forward Lookin Infra Red). Можливості тепловізорів найшли застосування в багатьох областях - від промислової індустрії до медицини. Останнім часом їх активно використовують в будівництві, житлово-комунальному господарстві та як прилад нічного спостереження.

Сучасні промислові тепловізори дозволяють вимірювати температури в діапазоні від —50 до 2 000 °C.

Основними технічними параметрами тепловізорів є:

  • діапазон вимірюваних температур
  • роздільна здатність по температурі (різниця температур, еквівалентна шуму)
  • поле зору
  • миттєве поле зору (просторова роздільна здатність)
  • робочий спектральний діапазон
  • кількість елементів у приймачі випромінювання.

Дивіться також [ред.]

Джерела [ред.]