Тепловізор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення будівлі у тепловізорі

Теплові́зор (інфрачервона камера) — оптико-електронний прилад для візуалізації температурних полів та вимірювання температури. Переважно працює в інфрачервоній частині електромагнітного спектру - теплові зображення утворюється завдяки зміщенню максимумів спектрів власного випромінювання тіл під час їх нагрівання у короткохвильову область.

Тепловізори поділяють за принципом дії на сканувальні та з багатоелементним приймачем випромінювання. Приймач випромінювання може бути охолоджуваним або неохолоджуваним.

Застосування[ред.ред. код]

На початку тепловізори переважно застосовувались для військових потреб, особливо на літальних апаратах. Такі системи називались системами FLIR (Forward Lookin Infra Red). Можливості тепловізорів знайшли застосування в багатьох областях - від промислової індустрії до медицини. Останнім часом їх активно використовують в будівництві, житлово-комунальному господарстві та як прилад нічного спостереження.

Основні технічні параметри[ред.ред. код]

Сучасні промислові тепловізори дозволяють вимірювати температури в діапазоні від 50 до 2 000 °C.

Основними технічними параметрами тепловізорів є:

  • діапазон вимірюваних температур
  • роздільна здатність по температурі (різниця температур, еквівалентна шуму)
  • поле зору
  • миттєве поле зору (просторова роздільна здатність)
  • робочий спектральний діапазон
  • кількість елементів у приймачі випромінювання.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]