Тетранітропентаеритрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетранітропентаеритрит
Хімічна структура
Маса 5,2E−25 кг[1]
Хімічна формула C₅H₈N₄O₁₂[1]
Канонічна формула SMILES C(C(CO[N+](=O)[O-])(CO[N+](=O)[O-])CO[N+](=O)[O-])O[N+](=O)[O-][1]
Міжнародна непатентована назва ВООЗ pentaerithrityl tetranitrate[2]
Застосовується для лікування стенокардія[3]
Фізично взаємодіє з Guanylate cyclase 1 soluble subunit alpha 2d[4] і Guanylate cyclase 1 soluble subunit beta 1d[4]
CMNS: Тетранітропентаеритрит у Вікісховищі

ТЕН, Тетранітропентаеритрит (рос. ТЭН, пентаэритриттетранитрат, тетранитропентаэритрит, пентрит, ниперит, англ. pentaerythrittetranitrate, nitropenta, PETN; нім. Pentaerythrittetranitrat n, Nitropenta f) — C5H8(ONO2)4, потужна бризантна вибухова речовина (ВР). Являє собою білу кристалічну речовину з температурою плавлення 141,3 °С і густиною 1,77. Тетранітропентаеритрит має високу чутливість до механічних впливів. Негігроскопічний.

Історія[ред. | ред. код]

Тетранітропентаеритрит вперше був отриманий і запатентований у 1894 році виробником вибухових речовин Rheinisch-Westfälische Sprengstoff AG з Кельна, Німеччина.[5][6][7][8] Виробництво ТЕН почалося в 1912 році, коли вдосконалений метод виробництва був запатентований урядом Німеччини. ТЕН використовувався німецькими військовими під час Першої світової війни.[9][10] Він також використовувався в автоматичних гарматах MG FF/M і багатьох інших системах зброї Люфтваффе під час Другої світової війни.

Вибухові властивості[ред. | ред. код]

Теплота вибуху 5650 кДж/кг, об'єм газоподібних продуктів 790 л/кг, розширення в свинцевій бомбі 500 см³, швидкість детонації при густині 1,6 — 8,3 км/с. Тетранітропентаеритрит характеризується високою здатністю до детонації (граничний ініціюючий заряд гримучої ртуті 0,17 г, азиду свинцю 0,03 г), критичний діаметр детонації 1—1,5 мм.

ТЕН належить до числа найбільш чутливих до механічних дій серед бризантних вибухових речовин. При прострілі кулею вибухає. Горить енергійно, білим полум’ям, без кіптяви, горіння може перейти в детонацію. З металами хімічно не взаємодіє.

Тетранітропентаеритрит застосовується як вторинний заряд в капсулях-детонаторах, в детонуючих шнурах, а також у шашках-детонаторах, в яких, крім тетранітропентаеритриту, використовується його сплав з тротилом (пентоліт).

Властивості[11]
Густина 1,77 г/см³
Температура плавлення 138 – 140 ºС
Температура спалахування 205 – 210 ºС
Температура вибуху [уточнити]
Швидкість детонації 8350 м/с
Тротиловий еквівалент 1,4
Фугасність 450 – 500 см³
Бризантність за Гесом 24 мм
Чутливість до удару за стандартною пробою 100%
Чутливість до тертя з піском 240 кгс/см²
Чутливість до тертя без піску 2300 – 3000 кгс/см²

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в PETN
  2. pentaerythritol tetranitrateEBI.
  3. NDF-RT
  4. а б Open Targets Platform
  5. Deutsches Reichspatent 81,664 (1894)
  6. Thieme, Bruno "Process of making nitropentaerythrit, " [Архівовано 2021-07-11 у Wayback Machine.] U.S. patent no. 541,899 (filed: November 13, 1894 ; issued: July 2, 1895).
  7. Krehl, Peter O. K. (2009) History of Shock Waves, Explosions and Impact. Berlin, Germany: Springer-Verlag. p. 405.
  8. Urbański, Tadeusz; Ornaf, Władysław and Laverton, Sylvia (1965) Chemistry and Technology of Explosives, vol. 2 (Oxford, England: Permagon Press. p. 175.
  9. German Patent 265,025 (1912)
  10. Stettbacher, Alfred (1933). Die Schiess- und Sprengstoffe (вид. 2. völlig umgearb. Aufl.). Leipzig: Barth. с. 459. 
  11. О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 34—36. — 352 с.