Тирса Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Андрійович Тирса
Николай Андреевич Тырса
Микола Тирса, світлина 1937 року
Народження 9 травня 1887(1887-05-09)
Російська імперія с. Аралих, Еріванська губернія, Російська імперія
Смерть 10 лютого 1942(1942-02-10) (54 роки)
  СРСР м. Вологда, РРФСР
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Жанр живопис, графіка, книжкова ілюстрація
Навчання Імператорська академія мистецтв, м. Санкт-Петербург
Діяльність художник, ілюстратор, художник-гравер, рисувальник, графік
Напрямок Реалізм
Відомі учні Бондаренко Петро Кузьмич
Член СХ СРСР
Роботи в колекції Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[1], Національна галерея Вірменії і Міський музей (Амстердам)[2]

CMNS: Тирса Микола Андрійович у Вікісховищі

Микола Андрійович Тирса (нар.9 травня 1887, с. Аралих Еріванської губернії, Російська імперіяпом.10 лютого 1942, м. Вологда, РРФСР) — російський художник українського походження.

Графік, ілюстратор дитячої книжки.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 травня 1887 року в селі Аралих Еріванської губернії в Російській імперії (нині — Аралик, Туреччина) в українські родині старшини Кубанського козачого війська.

Протягом 1905—1909 років навчався на архітекторському відділенні Вищого художнього училища при Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, проте навчання він не закінчив. Також у 1906—1910 роках навчався у приватній Школі живопису та малювання Є. Званцевої у Л. Бакста[3].

У 1918—1922 роках викладав у Петроградській академії мистецтв та Державних промислових майстернях (див. Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца), у 1923—1936 роках — в Інституті живопису скульптури та архітетури, а протягом 1924—1942 років — у Ленінградському інституті інженерів комунального будівництва.

З 1921 року Микола Тирса займається книжковою графікою. Першою книгою, до якої він виконав малюнки стала «Комедия о царе Максимилиане и непокорном сыне его Адольфе». Також він підготував ілюстрації до книг «Осада дворца» Веніаміна Каверіна, «Снежная книга» Віталія Біанкі, «Республика ШКИД» Григорія Бєлих и Л. Пантелєєва, «Военные кони» Миколи Тихонова та «Детство» Максима Горького. Одним з найкращих стало виконане ним оформлення книг Бориса Житкова.

Протягом 1940—1941 років працював разом з Вірою Мухіною в експериментальному цеху Ленінградької дзеркальної фабрики та спроектував там близько двох десятків різноманітних виробів — графинів, стаканів та ваз оригінальної форми. Тому він також вважається одним з засновників ленінградської школи художнього скла[4].

У 1939—1942 роках брав участь у випуску серії плакатів «Боевой карандаш» в Ленінграді.

Помер 10 лютого 1942 року у Вологді.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Він був членом низки товариств, які об'єднували художників:

  • Союз Молоді
  • Ліве об'єднання
  • 4 мистецтва.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.moma.org/collection/works/64875
  2. Komediya o tsare Maximiliane i nepokornom sine Adolfe
  3. Николай Андреевич Тырса (1887-1942). Живопись, графика, художественное стекло. Каталог выставки. — СПб, Русский музей. 1992. — С. 21. (рос.)
  4. Картинная галерея г. Красноармейска. Тырса Николай Андреевич. [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]