Леон Бакст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леон Миколайович Бакст
Bakst self.JPG
Леон Бакст, автопортрет, 1893
Ім'я при народженні Лев Самійлович Розенберг
Дата народження 27 січня (8 лютого) 1866(1866-02-08)
Місце народження Гродно, Російська Імперія
Дата смерті 28 грудня 1924(1924-12-28) (58 років)
Місце смерті Париж, Франція
Національність єврей
Громадянство Російська Імперія
Жанр живопис, сценограф, художник книги
Навчання Петербурзькій Академії Мистецтв

Лео́н Микола́йович Бакст (справжнє ім'я — Лейб-Хаїм Ізраїлевич, або Лев Самійлович Розенберг; 27 січня (8 лютого) 1866(18660208)1924) — російський (єврей по національності) художник, сценограф, книжковий ілюстратор, майстер станкового живопису та театральної графіки, один з найвизначніших діячів об'єднання «Світ мистецтва» і театрально-мистецьких проектів С. П. Дягілєва.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Гродно в небагатій єврейській родині. Після закінчення гімназії навчався вільним слухачем в Петербурзькій Академії Мистецтв, підробляючи ілюстрацій книжок.

На першій своїй виставці (1889) прийняв псевдонім Бакст — укорочену прізвище бабусі (Бакстер). На початку 1890-х років виставлявся в Товаристві акварелістів. В 18931897 роках жив у Парижі, часто повертаючись в Санкт-Петербург. З середини 90-х примкнув до гуртку письменників і художників, що сформувався навколо Дягілєва і Олександра Бенуа, який пізніше перетворився в об'єднання «Світ мистецтва». 1898 року спільно з Дягілєвим узяв участь у заснуванні однойменного видання. Графіка, видана в цьому журналі, принесла Бакста славу.

Продовжив займатися станковим живописом, створивши портрети Філіпа Малявіна (1899), Розанова (1901), Андрія Білого (1905), Зінаїдою Гіппіус (1906). Також викладав живопис дітям князя Володимира Олександровича. В 1902 році в Парижі отримав замовлення від Миколи II на зустрічі російських моряків.

Під час революції 1905 року Бакст працював для журналів «Жупел», «Пекельна пошта», «Сатирикон», пізніше в мистецькому журналі «Аполлон».

З 1907 року Бакст жив в основному в Парижі і працював над театральними декораціями. Він створив декорації для грецьких трагедій, а з 1908 у увійшов в історію як автор декорацій для дягілєвської Російський балет («Клеопатра» 1909, «Шахерезада» 1910, «Карнавал» 1910, «Нарцис» 1911, «Дафніс і Хлоя» 1912). Весь цей час жив у Європі, оскільки, будучи юдеєм, не мав посвідки на проживання поза смугою осілості.

Під час візитів до Санкт-Петербурга викладав у школі Званцевої. У період 1908—1910 років одним із його учнів був Марк Шагал, але в 1910 році вони припинили відносини. Бакст заборонив Шагалу їхати до Парижа, оскільки, на його думку, це пішло б на шкоду мистецтву Шагала, а у фінансовому відношенні призвело б молодого художника до голодної смерті (Шагал не малював театральних декорацій). Шагал тим не менше поїхав, і знайшов свій стиль живопису.

В 1914 у Бакст був обраний членом Петербурзької Академії мистецтв.

1918 року у Бакст остаточно розірвав стосунки з Дягілєвим та його балетом. 27 грудня 1924 помер у Парижі від набряку легенів.

Роботи[ред.ред. код]

Картини і малюнки[ред.ред. код]

Оформлення спектаклів[ред.ред. код]

Оформлення балетів[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Alexandre A., Cocteau J. L'art decoratif de Leon Bakst, P., 1913.
  • Lewinson A. The story of Leon Bakst's life, Б., 1922.
  • Пружан И. Н. Лев Самойлович Бакст. — Л., 1975.
  • Голынец С. В. Л. С. Бакст, 1866—1924. — Л., 1981.
  • Марк Шагал Моя Жизнь., Азбука, 2000. — ISBN 5-267-00200-3

Примітки[ред.ред. код]

  1. Російський драматичний театр: Енциклопедія / За заг. ред. М. І. Андрєєва, Н. Е. Звенигородської, А. В. Мартинової та ін — (М.): Велика Російська енциклопедія, 2001. — 568 с.: Іл. — ISBN 5-85270-167-Х

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]