Леон Бакст
| Леон Миколайович Бакст | |
Леон Бакст, автопортрет, 1893 |
|
| Ім'я при народженні | Лев Самійлович Розенберг |
|---|---|
| Дата народження | 10 травня, 1866 |
| Місце народження | Гродно, Російська Імперія |
| Дата смерті | 28 грудня, 1924 |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Національність | єврей |
| Громадянство | Російська Імперія |
| Жанр | живопис, сценограф, художник книги |
| Навчання | Петербурзькій Академії Мистецтв |
Лео́н Микола́йович Бакст (справжнє ім'я — Лейб-Хаїм Ізраїлевич, або Лев Самійлович Розенберг; 1866—1924) — російський (єврей по національності) художник, сценограф, книжковий ілюстратор, майстер станкового живопису та театральної графіки, один з найвизначніших діячів об'єднання «Світ мистецтва» і театрально-мистецьких проектів С. П. Дягілєва.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився у Гродно в небагатій єврейській родині. Після закінчення гімназії навчався вільним слухачем в Петербурзькій Академії Мистецтв, підробляючи ілюстрацій книжок.
На першій своїй виставці (1889) прийняв псевдонім Бакст — укорочену прізвище бабусі (Бакстер). На початку 1890-х років виставлявся в Товаристві акварелістів. В 1893—1897 роках жив у Парижі, часто повертаючись в Санкт-Петербург. З середини 90-х примкнув до гуртку письменників і художників, що сформувався навколо Дягілєва і Олександра Бенуа, який пізніше перетворився в об'єднання «Світ мистецтва». 1898 року спільно з Дягілєвим узяв участь у заснуванні однойменного видання. Графіка, видана в цьому журналі, принесла Бакста славу.
Продовжив займатися станковим живописом, створивши портрети Філіпа Малявіна (1899), Розанова (1901), Андрія Білого (1905), Зінаїдою Гіппіус (1906). Також викладав живопис дітям князя Володимира Олександровича. В 1902 році в Парижі отримав замовлення від Миколи II на зустрічі російських моряків.
Під час революції 1905 року Бакст працював для журналів «Жупел», «Пекельна пошта», «Сатирикон», пізніше в мистецькому журналі «Аполлон».
З 1907 року Бакст жив в основному в Парижі і працював над театральними декораціями. Він створив декорації для грецьких трагедій, а з 1908 у увійшов в історію як автор декорацій для дягілєвської Російський балет («Клеопатра» 1909, «Шахерезада» 1910, «Карнавал» 1910, «Нарцис» 1911, «Дафніс і Хлоя» 1912). Весь цей час жив у Європі, оскільки, будучи юдеєм, не мав посвідки на проживання поза смугою осілості.
Під час візитів до Санкт-Петербурга викладав у школі Званцевої. У період 1908—1910 років одним із його учнів був Марк Шагал, але в 1910 році вони припинили відносини. Бакст заборонив Шагалу їхати до Парижа, оскільки, на його думку, це пішло б на шкоду мистецтву Шагала, а у фінансовому відношенні призвело б молодого художника до голодної смерті (Шагал не малював театральних декорацій). Шагал тим не менше поїхав, і знайшов свій стиль живопису.
В 1914 у Бакст був обраний членом Петербурзької Академії мистецтв.
1918 року у Бакст остаточно розірвав стосунки з Дягілєвим та його балетом. 27 грудня 1924 помер у Парижі від набряку легенів.
Роботи [ред.]
-
Андрій Бєлий, 1905
-
Малюнок Ніжинського на програмі для балету «L'après-midi d'un faune», 1912
Картини і малюнки [ред.]
- Музей Клюні в Парижі. Дворик, 1891
- Автопортрет, 1893, Державний Російський музей, Петербург
- Портрет Бенуа Олександра Миколайовича , 1898,пастель
- Гірське озеро, 1899
- Афіша для благодійного базару ляльок, 1899, хромолітографія
- Фантастичний краєвид
- Портрет Сергія Павловича Дягілєва з нянею, 1906, Державний Російський музей, Петербург
- Театральна завіса, ескіз, для театру В. Ф. Комісссаржевської
- Портрет письменника В. В. Розанова, 1901, пастель, Третьяковська галерея
- Елізіум, декоративне панно, 1906, гуаш, Третьяковська галерея
- Портрет Жана Кокто, 1911, малюнок, Париж, прив. збірка
- Портрет Л. Мясіна, 1914, малюнок, прив. збірка
- Портрет В. Цуккі, 1917
- Портрет І. Рубінштейн, 1921, гуаш, Метрополітен-музей
- Портрет Буніна Івана Олексійовича, 1921
Оформлення спектаклів [ред.]
Оформлення балетів [ред.]
- «Клеопатра», 1909
- «Жар-птиця», 1910
- «Нарцис», 1911
- «Дафніс і Хлоя», 1912
Джерела [ред.]
- Alexandre A., Cocteau J. L'art decoratif de Leon Bakst, P., 1913.
- Lewinson A. The story of Leon Bakst's life, Б., 1922.
- Пружан И. Н. Лев Самойлович Бакст. — Л., 1975.
- Голынец С. В. Л. С. Бакст, 1866—1924. — Л., 1981.
- Марк Шагал Моя Жизнь., Азбука, 2000. — ISBN 5-267-00200-3
Примітки [ред.]
- ↑ Російський драматичний театр: Енциклопедія / За заг. ред. М. І. Андрєєва, Н. Е. Звенигородської, А. В. Мартинової та ін — (М.): Велика Російська енциклопедія, 2001. — 568 с.: Іл. — ISBN 5-85270-167-Х
Посилання [ред.]
- Working for Diaghilev
- Leon Bakst Works Online
- Малюнки Леона Бакстера на продаж
- Леон Бакст. Біографія і творчість (рос.)
