Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Втручання:
Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
Adenoid cystic carcinoma cytology.jpg
Мікрофотознімок цитологічного зразка слинної залози, в якому спостерігаються ознаки цистаденокарциноми. Фарбування за Папаніколау.
ICD-10 code:
ICD-9 code: [1]
MeSH D044963
Інші коди:  —

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) — це діагностична процедура, яка застосовуєтья для клінічної оцінки підозрілих новоутворень, що розташовані у відносній близькості до поверхні тіла[1].
Технічно, ця діагностична процедура передбачає черезшкірне введення тонкої голки в підозріле утворення, аспірування клітин з цього утворення за допомогою шприця, послідуюча фіксація, цитологічне фарбування отриманого аспірату та подальше дослідження за допомогою мікроскопії. Ще одним можливим варіатом дослідження отриманого зразка може бути ізоляція ДНК або РНК для молекулярно-генетичного тестування. ТАПБ вважаєтсья безпечним та малотравматичним методом діагностики, у порівнянні з відкритою біопсією та характеризується низьким рівнем можливих ускладеннь.

Показання[ред.ред. код]

Виконання ТАПБ показана в наступних випадках:

  1. Наявність пухлинного утворення неясного генезу.
  2. Біопсія пухлини, діагноз якої підтвереджений. Біопсія в даному випадку проводиться для оцінки ефективності проведеного лікування.

Процедура[ред.ред. код]

Проведення ТАПБ підозрілого утворення молочної залози.

Перед проведенням ТАПБ шкіра в ділянці вводу голки обробляється розчином антисептика, в деяких випадках проводиться анестезія цієї діляник місцевивми анестетиками. Підозріле утворення локалізується за допомогою пальпації або під контролем УЗД, що є більш точним та найчастіше використовуваним підходом в наш час. Після локалізації утворення, в ділянку його проекції на шкіру вводиться тонка голка дуже малого діаметру, з подальшим її просуванням в паренхіму підозрілої маси, на кінець голки під'єднується шприц та виконується аспірація. Для ефективного результату, процедуру виконують 3 рази, таким чином отримується 3 фракції біоптатів.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Аветисьян И.Л., Самойлов А.А., Гульчий Н.В., Яровой А.О. Аспирационная биопсия щитовидной железы: клинические аспекты цитологических исследований // Український медичний часопис. — 3 (2002) (29) С. 121–26. (рос.)